ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.05.2023Справа № 910/3856/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (вул. Електриків, 8, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 00017733)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-Будматеріали» (пр.-т. Перемоги, буд. 62-Б, офіс 5 другий поверх, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 39378939)
про стягнення 2 094 839, 65 грн,
Представники сторін:
від позивача: Павлік Ірина
від відповідача: Лесик Богдан
1. Стислий виклад позиції Позивача
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (далі за текстом - ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот», Позивач, Виконавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-Будматеріали» (далі за текстом - ТОВ «Рівне-Будматеріали», Відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості за договором № 03-22/РБМ від 16.09.2022 про надання послуг (далі за текстом - Договір) в розмірі 1 762 463, 16 грн, нарахованої пені - 270 076, 33 грн, інфляційних втрат - 46 095, 58 грн та 3 % річних - 16 204, 58 грн, що загалом становить 2 094 839, 65 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу послуги з перевезення піску на суму 2 137 463, 16 грн, що підтверджується наданими до справи Актами.
Згідно доводів Позивача, Відповідачем сплачено надані послуги лише частково у зв'язку з чим станом на дату подання позову сума заборгованості становить 1 762 463, 16 грн. за Актами № 71 від 31.10.2022 (частково) та № 80 від 30.11.2022.
Враховуючи те, що претензія Позивача щодо необхідності оплати існуючої заборгованості залишена без задоволення, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Також Позивачем на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Згідно доводів Відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, у нього не настав обов'язок зі сплати наданих Позивачем послуг, оскільки у Відповідача відсутні рахунки-фактури саме які згідно пункту 2.2. Договору є підставою для сплати.
Відповідач вказує, що із наданих Позивачем доказів не вбачається за можливе встановити момент виникнення у Відповідача грошових зобов'язань перед Позивачем, а відтак і підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позову.
Крім того, Відповідач звертає увагу суду на неможливість встановлення наявності повноважень у представника Позивача на підписання Актів приймання-передачі наданих послуг.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2023 позовну заяву ПрАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот» залишено без руху, Позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
20.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 підготовче засідання відкладено на 24.04.2023.
24.04.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
08.05.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про поновлення процесуального строку на подання додаткових доказів по справі, заяву про перехід зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та зміну предмету позову в частині суми основного боргу, враховуючи часткове погашення Відповідачем останнього.
У судовому засіданні 08.05.2023, представник Позивача надав пояснення по суті поданого клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та необхідність зміни предмета позову у зв'язку з частковим погашенням 19.04.2023 Відповідачем боргу, розглянувши які суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні з підстав необґрунтованості.
Також судом залишено без розгляду клопотання Позивача, яке зареєстроване канцелярією суду 08.05.2022 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).
У даному підготовчому засіданні представник Позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, зазначив про часткову сплату Відповідачем заборгованості.
Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив суд відмовити у його задоволенні, не заперечував факти сплати суми заборгованості в розмірі 20 000 грн.
Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 08.05.2023 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16.09.2022 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати послуги з перевезення піску річкового вологого (далі - Вантаж) Замовника з місця навантаження до місця розвантаження Вантажу (далі - послуги), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість наданих належним чином послуг.
У відповідності до пункту 2.1 Договору передбачено, що вартість послуг з перевезення 1 (однієї) тони вантажу є договірною і вказана в додатку №1 до Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення останнього шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Пунктом 2.3. Договору визначеного, що уповноважені представники Сторін визначають кількість перевезеного вантажу, про що складають та підписують відповідний Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому відображається кількість перевезеного вантажу згідно реєстру Актів навантаження за погодженою договірною ціною.
Відповідно до пункту 2.5 Договору передбачено, що Замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів після отримання Акту приймання-передачі наданих послуг зобов'язаний або підписати такий Акт, або аргументовано у письмовій формі відмовити в його підписанні, вказавши причини відмови в прийнятті послуг і дії, необхідні для усунення таких причин. У разі не підписання Акту приймання-передачі наданих послуг та не надання аргументованої відмови у зазначений строк, Акт вважається погодженим, а послуги прийняті Замовником в повному обсязі та без зауважень.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, що виникли з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.
Відповідно до пункту 4.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг або не в повному обсязі Виконавець має право нарахувати Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення платежу, від суми простроченого платежу.
У відповідності до пункту 7.1 Договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2022.
Згідно пункту 7.4 Договору встановлено, що закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення, не звільняє Сторони від повного виконання своїх фінансових та інших зобов'язань по даному договору.
Відповідно до пункту 7.5 Договору встановлено, що всі додатки, специфікації, зміни, доповнення до цього договору є невід'ємною його частиною та будуть чинними у випадку, якщо вони зроблені у письмовій формі та підписані Сторонами.
Сторони Договору визначили, що вартість послуги становить 66,00 грн. з ПДВ за тонну, що підтверджується підписаною Специфікацією №1 Вартість надання послуг (договірна ціна) - Додаток №1 до Договору.
Додатковою угодою № 2 до Договору від 20.10.2022 Сторони визначили, що вартість послуги становить 67,50 грн. з ПДВ за тонну, положення зазначеної додаткової угоди застосовуються з 21.10.2022.
Додатковою угодою № 3 до Договору від 01.11.2022 Сторони визначили, що вартість послуги становить 67,50 грн. з ПДВ за тонну, положення зазначеної додаткової угоди застосовуються з 01.11.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивачем надано Відповідачу послуги з перевезення піску на суму 2 137 463, 16 грн, що підтверджується наступними Актами виконання (робіт) надання послуг (ціни вказані з урахуванням ПДВ):
- № 69 від 30.09.2022 на суму 305 224, 92 грн;
- № 71 від 31.10.2022 на суму 1 317 580, 30 грн;
- № 80 від 30.11.2022 на суму 514 657, 94 грн.
Судом встановлено, що зазначені вище Акти підписані уповноваженими представниками сторін, чиї підписи скріплено печатками, що відповідно підтверджує факт надання Позивачем послуг належним чином та прийняття таких послуг Відповідачем без зауважень та застережень, а відтак і виникнення у Відповідача обов'язку з їх оплати.
Також суд вказує, що підписані сторонами в межах виконання Договору Акти виконання (робіт) надання послуг містять кількість поставленого вантажу, ціну поставленого товару та відповідно банківські реквізити Виконавця (поточний рахунок), на який здійснюється перерахування коштів згідно пункту 2.2. Договору.
Згідно доводів Позивача, які не заперечуються Відповідачем, останнім за Договором сплачено 375 000 грн наступним чином: 19.10.2022 на суму 75 000 грн; 20.10.2022 на суму 50 000 грн; 05.12.2022 на суму 50 000 грн; 12.12.2022 на суму 50 000 грн; 20.12.2022 на суму 50 000 грн; 27.12.2022 на суму 50 000 грн; 27.01.2023 на суму 50 000 грн.
Відтак, Акт № 69 від 30.09.2022 Відповідачем оплачено в повному обсязі (305 224, 92 грн), Акт № 71 від 31.10.2022 лише в сумі 69 775, 08 грн, у зв'язку з чим заборгованість за останнім складає 1 247 805, 22 грн.
Акт № 80 від 30.11.2022 на суму 514 657, 94 грн станом на дату подання позову не оплачений.
У відзиві Відповідач вказує, що станом на дату його подачі за наявною у представника інформацією Відповідачем додатково здійснена оплата, що свідчить про зменшення суми боргу.
Судом встановлено, що Відповідачем до відзиву не додано жодних доказів додаткової оплати існуючої заборгованості, однак згідно наданих у судовому засіданні 08.05.2023 пояснень сторін, Відповідачем 19.04.2023 здійснено часткову оплати суми боргу в розмірі 20 000 грн.
Зазначені обставини визнаються сторонами, а відтак є належним чином встановленими судом.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією від 30.12.2022 № 1-12/1543 щодо необхідності погашення існуючої заборгованості, нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Судом встановлено, що докази направлення претензії містяться в матеріалах справи, при тому що Відповідачем не заперечується факт її отримання.
Так, Позивачем за неналежне виконання умов Договору на існуючу суму заборгованості здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат згідно наданого суду розрахунку за періоди існування заборгованості та враховуючи дати часткової її сплати Відповідачем.
Із поданого Відповідачем відзиву судом встановлено, що Відповідачем не заперечується отримання ним послуг за Актами виконання (робіт) надання послуг (ціни вказані з урахуванням ПДВ): № 69 від 30.09.2022 на суму 305 224, 92 грн; № 71 від 31.10.2022 на суму 1 317 580, 30 грн; № 80 від 30.11.2022 на суму 514 657, 94 грн, а зазначається виключно про не виникнення у нього обов'язку з оплати таких послуг з огляду на відсутність рахунків-фактур, які на думку останнього саме і є підставою для сплати за Договором.
Враховуючи такі заперечення Відповідача, Позивачем до матеріалів справи надано наступні рахунки на оплату: № 3080 від 30.09.2022 на суму 305 224, 92 грн, № 3219 від 31.10.2022 на суму 1 317 580, 30 грн та № 3465 від 30.11.2022 на суму 514 657, 94 грн.
Зазначені вище рахунки-фактури долучено до матеріалів справи у якості доказів задля належного встановлення обставин, а відтак судом встановлено, що Позивачем рахунки за спірний період та за спірними Актами виставлялися належним чином.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом вище Позивачем належним чином надано Відповідачу послуги на суму 2 137 463, 16 грн, які Відповідачем оплачені лише частково в розмірі 375 000 грн та свідчить про існування у останнього заборгованості в розмірі 1 762 463 16 грн.
При цьому, суд не погоджується з доводами Відповідача щодо неможливості встановити наявність повноважень у підписанта від імені Позивача (Виконавця) Актів виконання (робіт) надання послуг, оскільки такі доводи не є підтвердженні належними та допустимими доказами як це вимагається частиною 1 статті 74 ГПК України, а відтак є виключно припущеннями сторони.
Враховуючи часткове погашення Відповідачем суми основного боргу в розмірі 20 000 грн, суд вважає за можливе закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки в частині вказаної суми між сторонами відсутній предмет спору.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи заперечення Відповідача щодо відсутності у нього рахунків - фактур та відповідно і підстав для здійснення оплати послуг, судом досліджено та проаналізовано умови Договору у зв'язку з чим зазначається наступне.
Так, пунктом 2.2. Договору врегульовано порядок та строки здійснення між сторонами розрахунків, які відповідно мають здійснюватися після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунку-фактури протягом 3 банківських днів з дати його виставлення шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок Виконавця.
При цьому умови Договору не містять обов'язку Виконавця надсилати та / або ж вручати Замовнику виставлені рахунки-фактури, а відтак на переконання суду останній не позбавлений права їх отримати самостійно задля належного виконання умов Договору та здійснити оплату за отримані ним послуги, при тому що підпунктом 3.4.1. пункту 3.4. Договору закріплено право Замовника в будь-який час отримувати інформацію від Виконавця про хід надання послуг.
Як встановлено судом вище, що відповідні рахунки-фактури Позивачем виставлялися та датовані однаковими з Актами надання послуг датами, а відтак такі заперечення Відповідача не є обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на положеннях Договору, а також за своєю сукупністю не спростовують доводи Позивача в частині факту прострочення Відповідачем строків оплати.
При цьому суд зазначає, що Відповідач ознайомлений з Актами приймання-передачі наданих послуг № 69 від 30.09.2022, № 71 від 31.10.2022 та № 80 від 30.11.2022, оскільки останні містять підпис відповідного представника, а також містять всі необхідні реквізити для перерахування коштів Замовником на користь Виконавця за наслідками належного надання послуг.
Таким чином, суд вказує, що станом на дату звернення до суду з даним позовом у Відповідача виник обов'язок з оплати за Актом № 69 від 30.09.2022 на суму 305 224, 92 грн з 06.10.2022, за Актом № 71 від 31.10.2022 на суму 1 317 580, 30 грн з 04.11.2022 та за Актом
№ 80 від 30.11.2022 на суму 514 657, 94 грн. з 06.12.2022.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази сплати Відповідачем існуючої заборгованості суд дійшов висновку, що останнім неналежним чином виконувалися умови Договору, а саме оплата послуг за Актами № 69 від 30.09.2022 та № 71 від 31.10.2022 (в частині) здійснено з простроченням, а за Актом № 80 від 30.11.2022 не здійснено взагалі, що свідчить про порушення Відповідачем господарського зобов'язання та обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу.
Що стосується нарахованих Позивачем 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд вказує наступне.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши надані Позивачем розрахунки та враховуючи встановлені судом обставини, суд вказує, що при вирахуванні дати виникнення прострочення у Відповідача виконання грошового зобов'язання Позивачем здійснено розрахунок з урахуванням календарних днів, а не банківських днів, як це визначеного пунктом 2.2. Договору.
При цьому Позивачем включено в період нарахування заборгованості дати, в якій відбувалась проплата, а сума заборгованості залишалась без урахування останньої.
Відтак, за підрахунками суду правомірними та арифметично вірними є наступні нарахування (з урахуванням меж заявлених позовних вимог):
- на суму 305 224, 92 грн за період з 06.10.2022 по 18.10.2022 пені - 5 435, 51 грн; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 326,13 грн;
- на суму 230 224, 92 грн за 19.10.2022 пені - 315, 38 грн; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 18, 92 грн;
- на суму 180 224, 92 грн за період з 20.10.2022 по 04.12.2022 пені - 11 356, 64 грн; інфляційні втрати - 1 261, 57 грн; 3 % річних - 681, 40 грн;
- на суму 130 224, 92 грн за період з 05.12.2022 по 11.12.2022 пені - 1 248, 73 грн; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 74, 92 грн;
- на суму 80 224, 92 грн за період з 12.12.2022 по 19.12.2022 пені - 879, 18; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 52, 75 грн;
- на суму 30 224, 92 грн за період з 20.12.2022 по 26.12.2022 пені - 289, 83 грн; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 17, 39 грн;
- на суму 1 317 580, 30 грн за період з 04.11.2022 по 26.12.2022 пені - 96 659, 94 грн; інфляційні втрати - 18 510, 69 грн; 3 % річних - 5 739, 60 грн;
- на суму 1 297 805, 22 грн за період з 27.12.2022 по 26.01.2023 пені - 55 112, 28 грн; інфляційні втрати - 10 382, 44 грн; 3 % річних - 3 306,74 грн;
- на суму 1 247 805.22 за період з 27.01.2023 по 20.03.2023 пені - 41 023, 73 грн; інфляційні втрати - 0 грн; 3 % річних - 2 461, 42 грн;
- на суму 514 657, 94 грн за період з 06.12.2022 по 20.02.2023 пені - 54 285, 84 грн; інфляційні втрати - 7 748, 69 грн; 3 % річних - 3 257,15 грн.
Підсумовуючи викладене, стягненню на користь Позивача з Відповідача за прострочення строків здійснення оплати за надані послуги підлягає пеня - 266 607, 06 грн, 3 % річних - 15 936, 42 грн та інфляційні втрати - 37 903, 39 грн.
При цьому суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат за неповний місяць, у якому прострочення тривало не більше 15 днів не здійснювалося згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині строків здійснення оплати за надані Послуги, а відтак поданий Позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині вимог з основного боргу розмірі 20 000 грн на підставі частини 9 статті 129 ГПК України покладається на Відповідача з огляду на те, що таке погашення відбулося вже після відкриття провадження, що свідчить про неправильні та недобросовісні дії Відповідача в частині виконання умов Договору, які призвели до звернення до суду з даним позовом (в тому числі в частині, в якій провадження закрито).
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 20 000 грн.
2. Позов Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» - задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівне-Будматеріали» (пр.-т. Перемоги, буд. 62-Б, офіс 5 другий поверх, м. Київ, 03113; ідентифікаційний код 39378939) на користь Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» (вул. Електриків, 8, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 00017733) основний борг - 1 742 463 (один мільйон сімсот сорок дві тисячі чотириста шістдесят три) грн 16 коп, пеню - 266 607 (двісті шістдесят шість тисяч шістсот сім) грн 06 коп, 3 % річних - 15 936 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн 42 коп, інфляційні втрати - 37 903 (тридцять сім тисяч дев'ятсот три) грн 39 коп. та судовий збір - 31 243 (тридцять одна тисяча двісті сорок три) грн 64 коп.
4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 09.05.20223
Суддя Антон ПУКАС