вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" квітня 2023 р. Справа№ 904/1799/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 25.04.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 15.12.2022 (повний текст складено та підписано 22.12.2022)
у справі №904/1799/22 (суддя Я.В. Маринченко)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 11 887 500,66 грн
В липні 2022 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 11887500,66 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2022 постановлено передати справу № 904/1799/22 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.10.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0418-03032, однак між сторонами не було погоджено та підписано всі визначені Договором додатки, які регулюють порядок виконання Договору, натомість відповідачем з січня 2022 виставлялись акти надання послуг та рахунки за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період з січня 2022 по травень 2022. Позивач зазначає, що послуги за Договором відповідачем фактично не надавались та позивачем направлялись на адресу відповідача заперечення щодо наданих послуг. Також, позивач вказує, що ТОВ "МЗ "Дніпросталь" для уникнення статут "Дефолтний" було сплачено на користь НЕК "Укренерго" 11887500,66 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача, як безпідставно отримані.
Відповідач заперечував проти позову, вказавши, що оскільки ТОВ "МЗ "Дніпросталь" приєднано до мереж виробника на ступені напруги 330 кВ, у відповідності до положень постанови НКРЕКП від 20.10.2021 позивач з 01.01.2022 набув статусу споживача, оператором системи якого є ОСП (НЕК "Укренерго). Так, відповідач зазначає, що після набуття позивачем статусу споживача, відповідачем з січня 2022 розпочато нарахування послуги в обсязі спожитої електричної енергії. Крім того, відповідач вказав, що отримання від позивача кошти не є безпідставними в розуміння ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки вказані кошти було сплачені за виставленими позивачем Актами виконаних робіт за фактично отримані позивачем послуги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі №904/1799/22 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення аргументовано тим, що кошти, отримані як оплата за укладеним Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0418-03032 від 04.10.2021 і набуті відповідачем за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент подання позову договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління не відповідає вимогам діючого законодавства щодо укладення договорів, а відповідно повинен вважатися неукладеним, отже відсутні договірні зобов'язання щодо надання послуг з диспетчерського управління, відповідно кошти перераховані відповідачу є безпідставно набутими.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2023 апеляційну скаргу у справі № 904/1799/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.04.2023.
На адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, у якому останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги. При цьому відповідач зазначив, що між позивачем і відповідачем досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, договір підписано та позивачем вчиняються дії, які свідчать про схвалення правочину, з чого вбачається чинність договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Також на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій надає пояснення додатків до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
У судове засідання 25.04.2023 з'явилися представники сторін. Представник позивача підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити рішення без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон), Кодексом системи передачі (далі - КСП), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами) (далі - ПРРЕ).
Відповідно до ст.2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема КСП.
Згідно з п.6.2. Кодексу системи передачі послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються ОСП безперервно на підставі договору між ним та: ОСР (у тому числі ОМСР, для яких оператором системи є ОСП); виробником електричної енергії з генеруючими одиницями типу B, C, D; ОУЗЕ/ трейдером/ електропостачальником/ виробником, що здійснює імпорт та/або експорт електричної енергії в обсягах імпорту/експорту електричної енергії; споживачем/ОУЗЕ, для якого оператором системи є ОСП. Користувачі, зазначені у цьому пункті, не можуть здійснювати свою діяльність на ринку електричної енергії до укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Судом встановлено, що 04.10.2021 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі (ОСП), Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - Користувач) укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0418-03032 (далі - Договір) відповідно до умов якого ОСП зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Відповідно до п.1.2. Договору Користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану Послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п.1.3. Договору під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються куруватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечуються функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.
Послуги надаються Оператором системи передачі Користувачу, що виступає на ринку оператором системи розподілу та/або виробником електричної енергії та/або споживачем, обладнання якого знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП та/або електропостачальником та/або трейдером. (п.1.5. Договору)
Ціна Договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. (п.2.1. Договору)
Оплата послуг, здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. (п.2.2. Договору)
Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. (п.2.3. Договору)
Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. (п.2.4. Договору)
Згідно з п.2.5. Договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із визначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.
Пунктом 2.7. Договору сторони визначили, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.3.1.1. Оператором системи передачі (ОСП, Виконавець) зобов'язаний своєчасно та професійно надавати Послугу.
Згідно з п.3.2.1 Договору Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.
Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на жоден наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п.12.1. Договору)
Сторонами було складено та підписано Додатки до вищевказаного Договору, які є невід'ємною його частиною, а саме: Перелік віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі (Додаток №1); Акт надання Послуги (Додаток №4); Акт звірки розрахунків (Додаток №5).
Як визначено у Переліку віртуальних точок комерційного обліку Користувача на межі з оператором системи передачі розрахунки за цим Договором здійснюються на підставі даних щодо обсягів Послуги, які надаються адміністратором комерційного обліку (АКО) за віртуальними точками, комерційного обліку на межі з суміжними ліцензіатами та/або іншими власниками мереж, які ідентифіковані в місцевому органі видачі ЕІС-кодів (LIO) НЕК "Укренерго" та підтверджених ОСП графіків відпуску/відбору Користувача системи. Розрахунки здійснюються у відповідності з вимогами КСП, ККО, ПРРЕЕ.
Відповідно до пункту 6.5 Глави 6 Розділу XI КСП обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначається для споживачів, оператором системи яких є ОСП, - як обсяг спожитої електричної енергії. Для визначення обсягу наданої послуги використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку.
Постановою НКРЕКП від 20.10.2021 №1811, яка набрала законної сили з 01.01.2022 внесено зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії, зокрема, змінами передбачено обов'язок НЕК "Укренерго" укладати договір споживача про надання послуги з передачі електричної енергії на основі Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, з виробником, який приєднаний до електричних мереж ОСП, та споживачем, основним споживачем, ОМСР, електричні мережі яких приєднані до цього виробника на ступені напруги вище 154 кВ.
Так, оскільки ТОВ "МЗ "Дніпросталь" приєднано до мереж виробника на ступені напруги 330 кВ, з 01.01.2022 позивач набув статусу споживача, оператором системи якого є ОСП (відповідач) та з січня 2022 розпочалось нарахування Послуги в обсязі спожитої електричної енергії ТОВ "М3 "Дніпросталь"
Відповідно до п.1.11.1. Правил ринку за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.
Для визначення обсягу наданої послуги використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку (АКО) за допомогою системи управління ринком, застосування (використання) якої передбачено п.1.14.1. Правил ринку.
Згідно зі ст. 74 Закону України "Про ринок електричної енергії" Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Таким чином, споживання електричної енергії, засвідчує отримання позивачем послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в обсягах спожитої позивачем електричної енергії.
Споживання позивачем електричної енергії підтверджується наявною у матеріалах справи інформацією з системи управління ринком з переліком ресурсних об'єктів ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь", а також інформацією з СУР щодо обсягів споживання електричної енергії по ресурсним об'єктам споживання ТОВ "МЗ "Дніпросталь" за період з 01.01.2022 по 31.07.2022, а саме MZ DNIPROSTAL-A_UA-IPS (62WA64136322168D); MZ DNIPROSTAL-B_UA-IPS (62WB45359685561P); MZ DNIPROSTAL-AB_UA-BEI (62WAB0775656217B); MZ DNIPROSTAL-BB_UA-BEI (62WBB5376886351D).
Отже судом встановлено, що НЕК "Укренерго" здійснювало нарахування плати з диспетчерського (оперативно-технологічного) управлінняу відповідності до норм чинного законодавства та умов Договору.
Щодо твердження відповідача про те, що спірні кошти були безпідставно отримання відповідачем в розуміння ст.1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за надані позивачу послуги відповідачем було висталено ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" акти надання послуг від 31.01.2022 за січень (рахунок-фактури №0418-03032/04/02/2022 від 04.02.2022); від 28.02.2022 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 (рахунок-фактури №0418-03032/04/02/2022 від 04.03.2022); від 31.03.2022 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 (рахунок-фактури №0418-03032/02/03/2022 від 02.03.2022); від 30.04.2022 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022; від 31.05.2022 за період з 01.05.2022 по 31.05.2022; рахунок-фактури №0418-03032/04/02/2022 від 04.03.2022)
Відповідачем на адресу позивачу було надіслано претензію від 25.04.2022 №01/15939, у якій НЕК "Укренерго" вказало на наявність заборгованості позивача за надані послуги станом на 19.04.2022, у відповідь на яку позивач надіслав лист лист №77 від 10.05.2022 із запереченням щодо наявної заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оплату за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями №2773 від 01.06.2022 на суму 857571,37 грн; №2774 від 01.06.2022 на суму 735061,17 грн; №2413 від 10.05.2022 на суму 8333748,44 грн, №2955 від 09.06.2022 на суму 855634,10 грн; №3091 від 17.06.2022 на суму 1105485,58 грн.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі № 922/2216/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 915/411/19.
Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору, або була відсутня взагалі.
Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.
Таким чином, кошти, отримані як оплата за укладеним Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0418-03032 від 04.10.2021 і набуті відповідачем за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення, з чого вбачається правильність висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.
Твердження апелянта з приводу визнання договору неукладеним, з підстав того, що сторони не дійшли згоди щодо додатків до договору на момент перерахування коштів, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки договір підписаний уповноваженими особами 04.10.2021, тривалість узгодження додатків не впливає на виконання умов договору та не позбавляє позивача від обов'язку оплати послуг.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права, обставини на які посилається позивач в апеляційній скарзі перекликаються з доводами позовної заяви, яким надано належну оцінку при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду та відповідно скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 у справі №904/1799/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь".
Матеріали справи №904/1799/22 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 09.05.2023 після виходу колегії суддів з відпустки.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Т.П. Козир