вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"08" травня 2023 р. Справа№ 910/12608/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023
у справі №910/12608/22 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія"
до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон"
про стягнення 502 554,13 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" борг у розмірі 159 820,70 грн та судовий збір у розмірі 2 397,31 грн. Видано наказ. Закрито провадження в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" суми основного боргу у розмірі 342 723,43 грн.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для подання апеляційної скарги у справі №910/12608/22, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" борг у розмірі 159 820,70 грн та судовий збір у розмірі 2 397,31 грн. Видати наказ та відмовити повністю у задоволенні позовної заяви. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходаківська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12608/22, відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22.
Матеріали справи №910/12608/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 26.04.2023.
Головуючий суддя Владимиренко С.В. перебувала з 24.04.2023 по 07.05.2023 у відпустці. Після виходу головуючого судді з відпустки, колегія суддів зазначає наступне.
08.05.2023 засобами поштового зв'язку на адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №153 від 24.04.2023 про сплату судового збору у розмірі 3 597,00 грн.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, з урахуванням заяви від 08.05.2023, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частина 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 06.03.2023, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 27.03.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Проте, апеляційна скарга була подана скаржником 13.04.2023, про що свідчить штамп на конверті скаржника в якому надійшла апеляційна скарга.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Звертаючись з апеляційною скаргою скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що скаржник лише в березні дізнався інформацію про ухвалення Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/12608/22,у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану»), продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 25.08.2022 року включно. Діяльність підприємства зупинена та підтверджується Протоколом «Про простій підприємства» після 24 лютого 2022 року.
Розглянувши подане клопотання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазнає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи скаржник повний текст оскаржуваного рішення отримав засобами поштового зв'язку 13.03.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105493948993 (арк. спр. 138). Також, відповідно до протоколу судового засідання від 09.02.2023 у справі №910/12608/22 (арк. спр. 123) представник скаржника - Хомич Михайло Миколайович був присутній у зазначеному засіданні, яким протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 14.02.2023.
Отже, скаржник був обізнаний, що розгляд справи призначено на 14.02.2023, також мав можливість дізнатися про наявність рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Відповідно до Закону України від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами (заявами). Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку відповідачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що скаржником у заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено обставин, які йому завадили звернутися з апеляційною скаргою в строк передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не наведено існування об'єктивних обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги протягом розумного строку.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціна позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
Враховуючи положення ст.4 Закону України "Про судовий збір", та те, що скаржник просить скасувати рішення в частині боргу у розмірі 159 820,70 грн, апелянт мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн (2 481,00 грн*150%).
Судом встановлено, що платіжна інструкція №153 від 24.04.2023 про сплату судового збору у розмірі 3 597,00 грн, додана до заяви від 08.05.2023, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки апеляційної скарги скаржник має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Орегон" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22 залишити без руху.
2. Скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/12608/22 та докази доплати судового збору в розмірі 124,50 грн за подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).
4. Всі документи та письмові докази подаються через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 А (І поверх) або через систему «Електронний суд».
5. Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська