вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" травня 2023 р. Справа№ 910/3339/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Кропивної Л.В.
Євсікова О.О.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 ГПК України
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.03.2023 про повернення позовної заяви
у справі №910/3339/23 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом ОСОБА_1
до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8"
про визнання недійсними рішень,
У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8" від 14.10.2022, оформлені відповідним протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8"; визнання недійсними рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8" від 14.11.2022, оформлені відповідним протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8" від 14.10.2022 та від 14.11.2022 суперечать вимогам Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8", а тому підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.03.2023 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи позивачу на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Обґрунтовуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що предметом спору у даній справі є визнання недійсним двох різних рішень загальних зборів ОСББ «ЖК Казка-8», тому сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення даного спору.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/3339/23 про повернення позовної заяви позивачеві. Направити справу №910/3339/23 для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала на те, що позивачем не було порушено правила об'єднання позовних вимог, обидві вимоги адресовані одним позивачем - ОСОБА_1 , одному відповідачу - ОСББ «ЖК Казка -8». Позивач є співвласником у ОСББ «ЖК Казка-8», яке є відповідачем. В обох позовних вимог єдина підстава виникнення - порушення процедури проведення загальних зборів ОСББ, подані докази є спільними для обох позовних вимог, а позовні вимоги є однорідними.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 апеляційну скаргу у справі №910/3339/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Кропивна Л.В., Євсіков О.О.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 20.03.2023 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/3339/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3339/23.
29.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3339/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/3339/23. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/3339/23 здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Визначено ОСББ "ЖК КАЗКА-8" строк протягом десяти календарних днів з дня вручення даної ухвали має право подати відзив на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду додаткового рішення суду першої інстанції.
Станом на 01.05.2023 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
У березні 2023 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про визнання недійсними рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8" від 14.10.2022, оформлені відповідним протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8"; визнання недійсними рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8" від 14.11.2022, оформлені відповідним протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК КАЗКА-8". (а.с. 1-7)
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/3339/23 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи позивачу на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 ГПК України).
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджуэться зважаючи на наступне.
За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.
У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі N 902/434/19 викладено такі висновки:
"За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах четвертій, п'ятій вказаної статті.
Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України.
У той же час аналіз пункту 2 частини п'ятої статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.
Отже, приписи частини шостої статті 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об'єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.
Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах четвертій, п'ятій статті 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об'єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов ".
Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою виникнення обох позовних вимог є неналежне виконання відповідачем положень Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «ЖК Казка-8» в частині вимог до проведення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Таким чином, позивачем об'єднано в одній позовній заяві вимоги, що пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, пов'язаними однорідними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача, отже вимоги що виникають з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів є однорідними.
Отже, доводи суду першої інстанції про непов'язаність підстав виникнення позовних вимог, а також поданих доказів, колегія суддів вважає помилковими.
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/9302/19, за якою на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог. При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.
Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 31.10.2019 у справі № 922/1359/19.
З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України
Водночас, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз'єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20.
За таких обставин ухвала господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі №910/3339/23 ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 174 ГПК України.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі № 910/3339/23 підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Казка-8" про визнання недійсними рішень - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для прийняття його до розгляду.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі № 910/3339/23 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.03.2023 у справі № 910/3339/23 скасувати.
3. Справу № 910/3339/23 передати до господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Л.В. Кропивна
О.О. Євсіков