Справа № 585/1724/23
Номер провадження 4-с/585/6/23
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 травня 2023 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі головуючого судді Євтюшенкової В.І.,
участю секретаря судового засідання - Ковган О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань справу за скаргою на дії державного виконавця Роменського відділу Державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною скаргою, мотивуючи тим, що 10 вересня 2019 оку вона зареєструвала шлюб та змінила прізвище із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». На примусовому виконанні у Роменському відділі ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебував виконавчий лист № 1-206, виданий 19.08.2008 року Роменським міськрайонним судом про стягнення з неї на користь СФ ТОВ «Олімп» матеріальних збитків в сумі 33215,44 грн. на виконання вироку суду, яким її було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися діяльністю, пов'язаною з обліком та зберіганням матеріальних цінностей на 3 роки. За наданою їй інформацією відділу ДВС, вказаний виконавчий лист перебував на виконанні тричі:
- виконавче провадження № 9119261 - відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2008 року, завершене постановою від 03.12.2008 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»;
- виконавче провадження № 28257177 - відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2011 року, завершене постановою від 25.01.2012 року про закінчення виконавчого провадження, винесеною на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»;
- виконавче провадження № 39124205 - відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження ввід 31.07.2013 року, завершене постановою від 29.04.2014 року про повернення виконавчого документу стягувачу, винесено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
При вчиненні виконавчих дій державним виконавцем 21.11.20028 року у виконавчому провадженні № 9119261 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21.11.2008 року за № 8217102 накладений арешт на все нерухоме майно, належне їй. При винесенні постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, винесеної 03.12.2008 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» накладений у виконавчому упровадженні арешт на належне їй нерухоме майно скасований не був.
У подальшому згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, вищевказаний виконавчий лист на примусове виконання не надходив.
У даний час вона звернулася до Роменського відділу ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про скасування арешту на належне їй нерухоме майно, оскільки строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа № 1-206, виданого19.08.2008 року Роменським міськрайонним судом закінчився, тому відсутні підстави для його подальшого застосування.
На її заяву про припинення обтяження нерухомого майна від 20.04.2023 року Роменським відділом ДВС у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано роз'яснення та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про зняття арешту майна, як це передбачено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження». Тому змушена звернутися до суду з даною скаргою.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
27 квітня 2023 року судом прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Роменського відділу Державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.24).
Скаржниця ОСОБА_1 у поданій до суд скарзі просила справу розглядати за її відсутності (а.с.6).
Від державного виконавця Роменського відділу Державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сугак О. В. надійшла заява про розгляд справи без її участі (а.с.29).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що дошлюбне прізвище скаржниці - « ОСОБА_2 », яке вона змінила на « ОСОБА_3 » після реєстрації шлюбу 10 вересня 2019 року з ОСОБА_4 (а.с.21).
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 329970517 від 24.04.2023 року на майно ОСОБА_5 постановою ВДВС Роменського МРУЮ від 21.11.2008 року накладено на арешт майна ОСОБА_5 . Реєстраційний номер обтяження - 8217102. Зареєстровано реєстратором: Сумська філія державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України» (а.с.10-11).
З Витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 24.04.2023 року вбачається, що на виконанні ВДВС перебував виконавчий лист № 1-206/2008 від 15.09.2008 року, виданий Роменським міськрайонним судом (ВП № 9119261) про стягнення матеріальних збитків в сумі 33215,44 грн. Боржник - ОСОБА_5 , стягувач - СФ ТОВ «Олімп». Виконавче провадження відкрите 18.09.2008 року. 03.12.2008 року виконавчий документ повернуто стягувачеві. Підстава: згідно довідки сільської ради с. Заруддя ОСОБА_5 за вказаною у виконавчому документі адресою не зареєстрована і не проживає (а.с.18-19).
З Витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 24.04.2023 року вбачається, що на виконанні ВДВС перебував виконавчий лист № 1-206/2008 від 15.09.2008 року, виданий Роменським міськрайонним судом (ВП № 28257177) про стягнення матеріальних збитків в сумі 33215,44 грн. Боржник - ОСОБА_5 , стягувач - СФ ТОВ «Олімп». Виконавче провадження відкрите 19.08.2011 року. 25.01.2012 року закінчено виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 (направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС) (а.с.15-17).
З Витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 24.04.2023 року вбачається, що на виконанні ВДВС перебував виконавчий лист № 1-206/2008 від 15.09.2008 року, виданий Роменським міськрайонним судом (ВП № 39124205) про стягнення матеріальних збитків в сумі 33215,44 грн. Боржник - ОСОБА_5 , стягувач - СФ ТОВ «Олімп». Виконавче провадження відкрите 31.08.2013 року. 29.04.2014 року виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47. Підстава: майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє. Кошти в сумі 54 грн. 54 коп. стягнуто з боржника на користь стягувача. Залишок нестягнутих коштів складає 33160 грн. 90 коп. (а.с.12-14).
Листом Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 32433 від 24.04.2023 року Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна містить в собі запис № 8217102 про арешт нерухомого майна ОСОБА_5 , накладений на підставі постанови ВДВС Роменського МРУМЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 702009 від 21.11.2008 року.
Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції перебував виконавчий лист № 1-206 від 19.08.2008 року Роменського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь СФ ТОВ «Олімп» матеріальних збитків в сумі 33215,44 грн.
Вказаний виконавчий документ перебував на виконанні тричі:
- виконавче провадження № 9119261 (відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2008 року, завершене постановою від 18.09.2008 року про повернення виконавчого документа стягувачу винесеної на підставі п.5 ч. 1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;
- виконавче провадження № 28257177 (відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2011 року, завершене постановою від 25.01.2012 року про закінчення виконавчого провадження винесеної на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;
- виконавче провадження № 39124205 (відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2013 року, завершене постановою від 29.04.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу винесеної на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».
Державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій, 21.11.2008 року у виконавчому провадженні № 9119261 була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно до якої в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 21.11.2008 року за № 8217102 накладений арешт на все нерухоме майно належне ОСОБА_5 .
Роз'яснено підстави для зняття арешту з усього майна, передбачені ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» а також те, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Виконавчі провадження № 9119261, 28257177 та 39124205 з примусового виконання виконавчого листа №1-206 від 19.08.2008 року Роменського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь СФ ТОВ «Олімп» матеріальних збитків в сумі 33215, 44 грн. були завершені на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження, п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно, шляхом винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві та про закінчення виконавчого провадження, що не давало підстав для зняття арешту відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999 року № 606-ХІV).
В подальшому, згідно відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, вищевказаний виконавчий лист на примусове виконання не надходив.
Копії постанов, зазначених ОСОБА_1 у заяві від 20.04.2023 року, Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати немає можливості, так як виконавчі провадження №№ 9119261, 28257177 та 39124205 знищені, оскільки у відповідності до п. 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, строк зберігання виконавчих проваджень даної категорії, переданих до архіву становить три роки.
Виходячи з вищевикладеного, Роменський відділ державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пропонує ОСОБА_1 для вирішення питання про зняття арешту з майна звернутися до суду, як це передбачено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.7-9).
Норми права, застосовані судом:
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до Конституції України та ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 2 вищевказаного Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частин першої та третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт коштів боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та в межах суми стягнення.
Згідно п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Мотиви суду.
Суд оцінив докази за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази, зазначені вище.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що обставини, якими була викликана необхідність обтяження майна, на даний час відпали. Так, виконавчі провадження № 9119261, № 28257177 та № 39124205 завершені відповідно постановами державного виконавця від 03.12.2008 року, від 25.01.2012 року та від 29.04.2014 року.
Таким чином, підстав для продовження обтяження на майно, суд не вбачає.
Водночас існування арешту на майно ОСОБА_1 порушує її конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю (ст. 41 Конституції України).
Окрім того, згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Зміст цієї статті полягає, серед іншого, в тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що наявність чинного арешту майна скаржниці, накладеного 21.11.2008 року не анульованого з вини посадових осіб органу державної влади, поза сумнівом, порушує її законні права та інтереси.
Разом з тим, на думку суду, не можуть бути задоволені вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця скасувати арешти на майно та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна, виходячи з наступного.
Системний аналіз положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», зокрема приписів статей 13, 18, 37, 40, вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.
Проте, як вбачається з матеріалів скарги, виконавчі провадження, в рамках яких накладено арешт на майно ОСОБА_1 , завершені, а в силу вимог Закону, накладений органом ДВС арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню) саме в рамках виконавчого провадження і не інакше.
Відтак суд дійшов висновку, що у випадку задоволення скарги в частині покладення на державного виконавця обов'язку скасувати арешти на майно, накладені у виконавчих провадженнях, які завершені, таке судове рішення взагалі не буде виконане.
Аналогічними висновками суд керується при наданні оцінки вимогам скаржника щодо зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Разом з тим, суд зауважує, що законні права та інтереси ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася, насамперед порушуються наявністю у відповідному реєстрі інформації про державну реєстрацію обтяжень, а саме арешту нерухомого майна - номер запису про обтяження 8217102.
У зв'язку з цим суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За визначеннями, наведеними у пунктах 1, 5 частини першої статті 2 цього Закону:
1) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
5) обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-VI державній реєстрації прав підлягають, зокрема, заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
При цьому необхідно зазначити, що обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Обтяження речових прав на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
З цього слідує, що обтяження, які підлягають державній реєстрації, вважаються припиненими з моменту державної реєстрації їх припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Законом до обтяжень віднесені: заборона відчуження, арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, а також інші обтяження.
Статтею 27 Закону № 1952-Х/І визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна: 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду: 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.
Отже, припиняються обтяження на підставі відповідних документів, які свідчать про припинення причини/обставини/підстави існування обтяження. Відповідно, документом, що є підставою для державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна може бути рішення суду, що набрало законної сили, про припинення такого обтяження.
Відтак, встановлені судом обставини справи та становище, в якому опинився ОСОБА_1 у зв'язку з існуванням чинного арешту її нерухомого майна, накладеного в рамках завершених виконавчих проваджень, дають суду підстави дійти висновку, що належним та найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів є прийняття судом рішення про скасування арешту на майно, з наступним поданням ухвали суду відповідному суб'єкту державної реєстрації для здійснення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна у порядку, встановленому чинним законодавством у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Таким чином, перевіривши доводи скаржниці та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.
Також під час постановлення ухвали судом застосовані норми процесуального права: ст. ст. 4, 447, 451, 260, 263, 265, 268 ЦПК України.
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: державний виконавець Роменського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити частково.
Скасувати арешт та заборону на відчуження належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканці АДРЕСА_1 , нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2008 року у виконавчому провадженні № 9119261, реєстраційний номер обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 8217102.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 днів з дня проголошення ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роменського міськрайонного суду В. І. Євтюшенкова