Справа № 585/1050/23
Номер провадження 2/585/347/23
27 квітня 2023 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Цвєлодуб Г.О.
за участі секретаря судового засідання - Салій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
08 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що у березні місяці 2023 року від приватного виконавця виконавчого округу Сумської областв Закорка В.В. він дізнався про наявні боргові зобов'язання за відкритим виконавчим провадженням ВП № 65170666 з примусового виконання виконавчого напису за № 6975, посвідченого 18.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. Вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню, оскільки нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим припустився порушень вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Не погоджується також із сумою, яка вказана у виконавчому написі щодо стягнення з нього заборгованості, оскільки жодних відносин з АТ «Альфа-Банк» не мав і на сьогоднішній день не має.
Ухвалою від 21.03.2023 року відкрито провадження у цивільній справі з проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі, з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в позові просив справу розглянути за його відсутності.
Представник відповідача - АТ «Сенс Банк» в письмових поясненнях просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позовна заява взагалі не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості; посилання позивача на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, є лише його припущенням, що не підтверджене жодними доказами. Крім того, простила суд врахувати позицію Верховного Суду у постанові від 23 грудня 2021 року у справі № 189/115/19 (провадження № 61-11773св19), якою було відмовлено у визнанні виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за абсолютно аналогічних обставин.
Сторони повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні сторони до суду не подали.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування суд має перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За правилами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-банк» оформлено анкету-заяву від 30.01.2018 р., оферту на укладення угоди про надання особистого кредиту № 500807090 від 30.01.2018, акцепт пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту № 500807090 від 30.01.2018 р. (а.с. 12-17).
Відповідно до виконавчого напису від 18 лютого 2021 року, складеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 500807090 від 30.01.2018 року, укладеного ним із АТ «Альфа-Банк», загальна сума заборгованості складає 17225,53 грн. (а.с. 18).
АТ «Альфа-банк» звернулось із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорка В.В. про примусове виконання вказаного виконавчого напису (а.с. 11).
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В., на підставі виконавчого напису № 6975 від 18.02.2021 р., винесеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення заборгованості в розмірі 17225,53 грн. на користь АТ «Альфа-банк» (а.с. 10).
12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-банк» на АТ «СЕНС БАНК».
Вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, судом враховано, що при зверненні до нотаріуса для вчинення виконавчого напису ПАТ «Альфа-Банк» до заяви були долучені всі необхідні документи на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а нотаріусом було дотримано процедуру вчинення виконавчого напису, тому суд дійшов висновку про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 18 лютого 2021 року указана відповідачем заборгованість є безспірною.
При цьому, судом враховано, що розмір заборгованості, стягнений за виконавчим написом, позивач не спростував належними і допустимими доказами, у чому полягає неправильність здійсненого банком розрахунку заборгованості.
Викладене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 761/35704/17-ц (провадження № 61-1900св19), від 23 грудня 2021 року у справі № 189/115/19 (провадження № 61-11773св19).
Виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи пояснень, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, і за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ