Справа № 473/2006/23
Номер провадження 1-кп/473/222/2023
Іменем України
"10" травня 2023 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачена ОСОБА_4 ,
її захисник адвокат ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ДП ДГ «Зорі над Бугом» адвокат ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12022150000000147 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Яструбинове Вознесенського району, Миколаївської області, українка, громадянка України, раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України,
28 квітня 2023 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022150000000147 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України.
27 квітня 2023 року прокурором ОСОБА_7 затверджено обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12022150000000147, в якому зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України, тобто у незаконній порубці дерев у захисному лісовому насадженні, перевезенні, зберіганні незаконно зрубаних дерев, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене організованою групою.
До обвинувального акту прокурором долучено розписки від 27 квітня 2023 року про отримання обвинуваченою ОСОБА_4 та її захисником копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Про отримання обвинуваченою ОСОБА_4 та її захисником копії цивільного позову потерпілого - в розписках нічого не вказано.
Цивільного позову потерпілого до обвинувального акту в провадженні №12022150000000147 - не надано, в обвинувальному акті зазначено, що він заявлений в провадженні №12022150000000138 від 17.06.2023 року за ч.3 ст.28 ч.4 ст.246 КК України представником потерпілого ДП ДГ «Зорі над Бугом» ОСОБА_8 на суму 664788,48 гривень.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просила передати провадження №12022150000000147 для об'єднання з іншим провадженням, яке знаходиться у судді ОСОБА_9 стосовно інших учасників організованої групи, а саме для об'єднання з провадженням №12022150000000138, оскільки в тому провадженні ще по суті не розпочато судовий розгляд.
Інші учасники проти об'єднання проваджень не заперечували. Інших клопотань не заявляли.
Приймаючи рішення за результатами проведення підготовчого судового засідання суд враховує наступне.
Щодо об'єднання проваджень, то суд вважає, що таке клопотання прокурора задоволенню не підлягає.
Так ч.1 ст.334 КПК України визначено, що матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Ч.1 ст.217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Отже в ч.1 ст.334 КПК України визначено, що чинним КПК чітко визначено, що кримінальні провадження можуть об'єднуватися в одне провадження виключно ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають. Тоді як провадження №12022150000000138 має інший склад суду і лише він може вирішити питання про об'єднання проваджень за наявності відповідних клопотань
Ст.334 КПК України не містить такої ухвали як передача провадження для об'єднання іншому складу суду, тому клопотання прокурора не грунтується на нормах закону та задоволенню не підлягає.
Також за результатами підготовчого судового засідання суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, так як згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акту, який не відповідає вимогам цього Кодексу.
Це означає, що суд має оцінити відповідність обвинувального акту не лише вимогам ст.291 КПК України, а й іншим нормам чинного КПК України.
Так відповідно до ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Вимоги до обвинувального акту містяться в ст.291 КПК України, згідно із якою:
«Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування
1. Обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
2. Обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
3. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
4. До обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється».
Обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені між собою, в т.ч. формулювання обвинувачення.
Пунктом 2 ч.2 ст.291 КПК України визначено, що в обвинувальному акті мають бути зазначені анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
В обвинувальному акті в кримінальному провадженні №12022150000000147 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, як в описі фактичних обставин, так і в формулюванні обвинуваченого вказано про дії не лише обвинуваченої ОСОБА_4 , а й про дії інших конкретних осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як співучасників організованої групи, а також зазначено, що обвинувачена діяла з ними в співучасті.
Проте ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в обвинувальному акті №12022150000000147 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, - в якості обвинувачених не зазначені.
Таке формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є неприйнятним навіть з огляду на посилання в обвинувальному акті на те, що справа стовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебуває на розгляді в суді, з огляду на те, що відсутній вирок, який набрав законної сили та вказаних осіб визнано винними у вчиненні правопорушення у співучасті з ОСОБА_4 .
Згідно із усталеною практикою у разі виділення матеріалів провадження при вчиненні злочинів у співучасті кількома особами до моменту засудження інших співучасників в обвинувальному акті про таких співучасників має бути зазначено так, щоб не порушувати право особи на презумпцію невинуватості (наприклад у співучасті з іншою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження).
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у встановленому законом порядку.
У національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основних конституційних принципів судочинства відображено в ч.1 ст.62 Конституції України та ч.1 ст.17 КПК України.
Посилання в обвинувальному акті на особу, якій не пред'явлено обвинувачення в даному кримінальному провадженні, порушує принцип невинуватості та не узгоджується із практикою ЄСПЛ, у висновках якого відображена заборона формування передчасної позиції, яка б відображала думку про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буде доведена відповідно до закону.
Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Таким чином при затвердженні прокурором обвинувального акту в кримінальному провадженні №12022150000000147 за обвинуваченням ОСОБА_4 стосовно інших конкретних осіб, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , - порушено вимоги ст.17 КПК України, ч.1 та ч.5 якої передбачено, що: «1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. 5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою».
За таких обставин суд вважає, що невідповідність обвинувального акта вимогам ст.17 та п.2 ч.2 ст.291 КПК України свідчить про існування перешкод для призначення обвинувального акту до судового розгляду та є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Керуючись ст.ст.17, 291, п.3 ч.3 ст.314, 334, 372 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про об'єднання проваджень №12022150000000147 та №12022150000000138.
Повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022150000000147 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1