Справа № 467/1729/14-ц
Провадження № 6/467/5/23
09.05.2023 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
представника відповідачів Вуїв О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка заяву Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зміну способу виконання рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки
У квітні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з заявою про зміну способу виконання рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заява обґрунтована тим, що в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року звернуто стягнення на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 150,3 кв. м, житловою площею 43,1 кв.м, належний ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Кавунівської селищної ради Арбузинського району від 29 червня 2001 року за розпорядженням № 42, зареєстрованим в Арбузинському БТІ 29.06.2001 року за реєстровим номером №203 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером № 16104048 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року) Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки 110 000 грн.
Наразі АТ КБ «Приватбанк» позбавлений можливості виконання зазначеного рішення суду з причин відсутності необхідних документів для реалізації предмета іпотеки, відсутності попиту покупців. Банк не може звернутися до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу та надати правовстановлюючі документи на вказане майно, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності на майно, так як банк не є власником майна, а є іпотекодержателем. Також банк не є особою, яка за законом має право отримати дублікати правовстановлюючих документів, адже банк не є стороною угоди.
Зауважив, що АТ КБ «Приватбанк» звертався до суду про стягнення боргу та обрав передбачений законом та договором спосіб виконання рішення про стягнення боргу - звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу іншій особі, проте, за вказаних обставин не має можливості ним скористатися. Вказаний в рішенні порядок виконання не передбачає звернення до виконавчої служби, при цьому банк позбавлений можливості виконання рішення самостійно. Зміна способу виконання рішення суду, а саме: реалізація виконавчою службою, виправить вказану ситуацію, адже таке рішення можливо буде пред'явити до виконавчої служби, реалізувати предмет іпотеки через публічні торги.
АТ КБ «Приватбанк» просило суд встановити наступний спосіб виконання рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року: звернути стягнення на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 150,3 кв. м, житловою площею 43,1 кв.м, який належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , шляхом продажу на електронному аукціоні у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», інші положення рішення суду залишити без змін, видати виконавчі листи.
Представником відповідачів ОСОБА_5 суду було надано відзив, у якому зазначено про те, що підставою для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказані обставини мають бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами. Заявник не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що у нього в даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють або роблять його неможливим. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Вказуючи на можливість зміни способу виконання рішення суду, позивач посилається на ст. 16 ЦК України щодо самостійного обрання позивачем способу захисту своїх прав. Однак спосіб захисту прав та спосіб виконання рішення суду не є тотожними поняттями та не можуть бути підмінені судом на стадії виконання судового рішення. При нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу, який здійснюється іпотекодержателем від свого імені, правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки. Укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності. Доказів відмови нотаріуса у видачі дубліката договору іпотеки і доказів відсутності попиту покупців позивачем не надано.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився.
У судовому засіданні представник відповідачів підтримала заперечення, вказані у відзиві.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідачів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року, у розмірі 15682 долари 68 центів США, що еквівалентно 183016 грн. 88 коп., з яких: - 3598 доларів 36 центів США, що становить 41992,86 грн. заборгованість за кредитом; - 5429 доларів 11 центів США, що становить 63357,71 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; - 168 доларів 00 центів США, що становить 1960,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; - 6487 доларів 21 цент США, що становить 75705,75 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, - звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 загальною площею 150,3 кв. м, житловою площею 43,1 кв.м, належний ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконавчим комітетом Кавунівської селищної ради Арбузинського району від 29 червня 2001 року за розпорядженням № 42, зареєстрованим в Арбузинському БТІ 29.06.2001 року за реєстровим номером №203 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером № 16104048 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № NKUCGA00000362 від 27 вересня 2006 року) Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з початковою ціною для подальшої реалізації предмету іпотеки 110 000 грн.
Цим же рішенням суду відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на житловий будинок, переданий в іпотеку , відповідно до Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" до дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості
Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (ст. 16 ЦК України) та позасудові (ст. 17-19 ЦК України). Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.
Закон України «Про іпотеку» визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя) (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону України «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 вказаного Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 вказаного Закону).
Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 вказаного Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 вказаного Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 вказаного Закону.
Процедура продажу предмета іпотеки, передбачена статтею 38 Закону України «Про іпотеку», може бути застосована як спосіб задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку (про що суд згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» має вказати у судовому рішенні про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки), і у позасудовому порядку (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
У договорі іпотеки від 27 вересня 2006 року, посвідченому приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу Грицаєнко Л.М., зареєстрованому у реєстрі № 1345 (пункт 28 розділу «Застереження про задоволення вимог іпотеко держателя відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку»» вищевказаного Договору), сторони досягли домовленості про те, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавців або продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця.
Таким чином, сторони, уклавши іпотечний договір від 27 вересня 2006 року, узгодили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового порядку врегулювання спору, зокрема, права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», віднісши такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки до позасудових.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 14-112цс19 та постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 456/4241/14-ц (провадження № 61-7281св19) і від 08 липня 2021 року у справі № 200/17736/13-ц (провадження 61-14613св19).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.
До обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, Закон України «Про виконавче провадження» відносить хворобу сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз'яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Перевіривши доводи АТ КБ «Приватбанк» та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що фактично заявником заявлено про зміну визначеного рішенням суду способу правового захисту, який також був передбачений і визначений сторонами за п. 28 Договору іпотеки від 27 вересня 2006 року як позасудовий, на інший - звернення стягнення проведенням прилюдних торгів.
При цьому, заявником не наведено обставин та підстав, передбачених ст. 435 ЦПК України, за яких суд мав би дійти висновку про зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Крім того, в рішенні Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2014 року визначено спосіб виконання рішення, яким передбачено право здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з укладанням від свого договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Тобто, доводи АТ КБ «Приватбанк» про неможливість отримати правовстановлюючі документи на нерухомість не доведені.
За таких обставин у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 259, 260, 435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про зміну способу виконання рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 15 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 10 травня 2023 року.
Суддя Т.М.Кологрива