Справа № 442/7168/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.
Провадження № 22-ц/811/238/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
08 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців, за участю заінтересованої особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, -
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, за участю заінтересованої особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
В обґрунтування вказаної скарги вказує на те, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2013 року у справі № 442/7168/13-ц стягнуто з нього на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат. На виконання зазначеного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області видано виконавчий лист № 442/7168/13-ц від 14 квітня 2014 року.
Вказував, що на підставі заяви ПАТ "ВТБ БАНК" Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. було відкрито Виконавче провадження № 46666137 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. ВП № 46666137 від 26 лютого 2015 року накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 (обтяження № 8894584).
Постановою, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. ВП № 46666137 виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі заяви ПАТ "ВТБ БАНК" 20 березня 2017 року Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. відкрито Виконавче провадження № 53564159 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц.?
Також зазначав, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 16 червня 2017 року ВП № 53564159 виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Стверджував, що 28 грудня 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області постановлено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому листі № 442/7168/13-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 р., що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат. Відповідно до ухвали стягувача ПАТ"ВТБ БАНК" замінено на його правонаступника ТОВ "ФК 'ГПУП ФАКТОР".
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2018 року у справі № 442/7168/13-ц, провадження № 6/442/56/2018, заява ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГРУП ФАКТОР" задоволена. Визнано виконавчий лист, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц від 14.04.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 року, що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат таким, що не підлягає виконанню.
Вказував, що він звертався до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України із заявою про зняття арешту з його майна та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про нього, як про боржника у виконавчому провадженні №53564159, однак арешт не було скасовано та відомості про нього не було як боржника не були виключені.
Просив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не скасування арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладеного Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584) та щодо не виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159; зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладений Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584); зобов'язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року скаргу задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не скасування арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладеного Постановою від 26.02.2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584) та щодо не виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159.
Зобов'язано посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладений Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584).
Зобов'язано посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159.
Ухвалу суду оскаржив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Звертає увагу, що у відповідності до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодопримусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні длясвоєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленомувиконавчим документом і цим Законом(п. 1 ч. 2 ст.18 Закону).
Оскаржуваним рішенням скасований арешт накладений державним виконавцем Відділу в рамках виконавчого провадження № 46666137 та ВП № 53564159.
Зазначає, що повернення виконавчого листа за ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» - не є закінчення виконавчого провадження, оскільки вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження визначений статтею 49 Закону, тому повернення виконавчого документа не звільняє боржника від обов'язку виконати рішення суду, а відповідно і від негативних наслідків, передбачених Законом, за його невиконання, в зв'язку з чим відсутні підстави для зняття арешту зазначеного майна так як і виключення скаржника з Єдиного державного реєстру боржників.
Також зазнаю, що редакція Закону 1404-VIII, яка діяла на момент повернення виконавчого документа, так само як і чинна редакція не передбачає зняття арешту з майна боржника на підставі повернення виконавчого документа стягувачу та виключення боржника з реєстру боржників.
В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року та прийняти нове рішення, яким залишити скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державних виконавців, за участю заінтересованої особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України без задоволення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення - 08 травня 2023 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом та матеріалами справи встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2013 року у справі №442/7168/13-ц ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат.
На виконання зазначеного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області видано виконавчий лист № 442/7168/13-ц від 14 квітня 2014 року.
На підставі заяви ПАТ "ВТБ БАНК" Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. було відкрито Виконавче провадження № 46666137 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. ВП № 46666137 від 26 лютого 2015 року накладено арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 (обтяження № 8894584).
Постановою, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Юхименко О.С. ВП № 46666137 виконавчий документ повернуто стягувану на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі заяви ПАТ "ВТБ БАНК" 20 березня 2017 року Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. відкрито Виконавче провадження № 53564159 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц.?
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Думанської А.Л. від 16.06.2017 року ВП № 53564159 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, в Єдиному реєстрі боржників залишається запис про боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому провадженні 53564159, відкритого Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
28 грудня 2017 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження по виконавчому листі № 442/7168/13-ц, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 р., що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат. Відповідно до ухвали стягувача ПАТ "ВТБ БАНК" замінено на його правонаступника ТОВ "ФК 'ГПУП ФАКТОР".
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 21 травня 2018 року у справі № 442/7168/13-ц, провадження № 6/442/56/2018, заява ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГРУП ФАКТОР" задоволена. Визнано виконавчий лист, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц від 14 квітня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ВТБ БАНК" 2 649 593,96 доларів США заборгованості за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17 травня 2010 року, що в гривневому еквіваленті становить 21 178 204, 52 грн., а також 3 441,00 грн. судових витрат таким, що не підлягає виконанню.
За змістом статті 1, частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, в межах якої виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтями 447, 448 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Положеннями пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Згідно з пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, визначено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-XIV), у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналогічні приписи містяться у статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб'єктом та державою Україна" № 1662-ІХ від 15.07.2021, статтю 40 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено частиною четвертою, відповідно до якої у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна".
Відповідно до п.20 розділу III. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувану з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.
Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі №203/3435/21 та подібні правові висновки, також висловлені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що на підставі ч. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з тим, що виконавчий лист, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області № 442/7168/13-ц від 14.04.2014 року визнано таким, що не підлягає виконанню, тому повинний бути:
- скасований арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладений Постановою від 26.02.2015 року ВИ № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584), скасовані інші вжиті під час здійснення виконавчого провадження № 46666137 заходи,
- відомості про ОСОБА_1 повинні бути виключені з Єдиного реєстру боржників.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 листопада 2022 року ОСОБА_1 , звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою "про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей", в якій просив:
- скасувати арешт на все належне йому нерухоме майно, , накладений Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584), скасувати інші вжиті під час здійснення виконавчого провадження № 46666137 заходи;
- виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159.
Заява ОСОБА_2 від 08 листопада 2022 року "про скасування арешту та виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відправлена пощтовим зв'язком цінним листом з описом вкладення (реєстр № 4900900499030) та отримана останнім 10 листопада 2022 року, про що свідчить Інформація про відстеження поштового відправлення № 4900900499030 на сайті Укрпошти https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html
Однак, посадовими особами Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не скасований арешт на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладений Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137, не виключені з Єдиного реєстру боржників відомості про ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні 53564159, про що свідчить запис в Інформаційній довідці № 316517923 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та з Відомостей з Єдиного реєстру боржників.
Згідно положень статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищенаведене, встановивши, що виконавчий лист, задля виконання якого було накладено арешт на майно ОСОБА_1 було визнано таким, що не підлягає виконанню, останній звертався із заявою про зняття цього арешту, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту та те, що бездіяльність виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна боржника є невиправданим втручанням у право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невирішення питання про зняття арешту з майна ОСОБА_1 та скасування арешту на все нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , накладений Постановою від 26 лютого 2015 року ВП № 46666137 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (обтяження № 8894584).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 08 травня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.