Справа № 466/9488/21 Головуючий у 1 інстанції Єзерський Р.Б.
Провадження № 22-з/811/121/23 Доповідач в 2-й інстанції Левик Я. А.
08 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши заяву Перунова Віктора Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Єзерського Р.Б. від 02 вересня 2022 року у справі за позовом адвоката Перунова Віктора Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення способу участі у вихованні дітей, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2022 року позовні вимоги адвоката Перунова Віктора Володимировича, який представляє інтереси ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056115, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11 про визначення способу участі у вихованні дітей - задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити ОСОБА_2 способи участі у вихованні синів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : - перша та третя суботи щомісяця з 10:00 год. до 14:00 год. (перші 3-й місяці адаптаційного періоду - у присутності матері дітей, ОСОБА_4 ); - друга та четверта неділя щомісяця з 14:00 год. до 18:00 год. (перші 3-й місяці адаптаційного періоду - у присутності матері дітей, ОСОБА_4 ); - крім цього, за домовленістю між батьками дитини зустрічі можуть відбуватися і в інші дні впродовж тижня, не порушуючи режиму для малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Також, вказане рішення оскаржив ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення ОСОБА_2 способу участі у вихованні синів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце та час їхнього спілкування:
- 30 днів під час літніх там половину осінніх, зимових та весняних канікул для забезпечення оздоровлення і відпочинку дитини;
- кожен календарний рік у день народження батька - 31 січня з 10 год. До 19 год. за місцем проживання батька, у громадських місцях, закладах дозвілля та відпочинку міста Львова, не порушуючи при цьому порядку відвідування дитиною шкільних занять;
- парні календарні роки у день народження синів - 05 квітня та 01 грудня, на Новий рік, Різдво Христове та Великдень з 10 год. до 19 год. за місцем проживання батька, у громадських місцях, закладах дозвілля та відпочинку міста Львова, не порушуючи при цьому порядку відвідування дитиною шкільних занять.Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
08.05.2023 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшла заява від Перунова Віктора Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову.
В заяві просить забезпечити позов ОСОБА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_4 забезпечувати явку малолітніх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щочетверга о 17.00 год. в кабінеті психолога Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАДИТ» за адресою: Україна, Львів, 79008, вул. Лисенка, 31 для зустрічей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з ОСОБА_2 у присутності психолога установи, без присутності інших осіб.
В обґрунтування заяви вказує на те, що відповідачка відмовляється добровільно надати дітей для зустрічей з батьком. Рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а тому також не виконується відповідачкою. Відповідачка загалом виступає проти будь-яких зустрічей ОСОБА_2 з дітьми і з 2018 року активно перешкоджає таким зустрічам. Судовий розгляд даної справи вже є досить тривалим і є ймовірність того, що у зв'язку з відсутністю спілкування малолітніх дітей з батьком між ними зникне психоемоційний зв'язок. У подальшому, така обставина може утруднити реальне та ефективне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки діти будуть відноситися до батька як до чужої людини. Відтак, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітніми дітьми, запобігання погіршенню між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, ОСОБА_2 необхідно періодично спілкуватися зі своїми дітьми. Вважає, що такі зустрічі необхідно проводити за участі психолога, який посприяє швидкому налагодженню стосунків батька зі синами. На підтвердження можливості зустрічей батька зі синами за участі психолога долучає лист КНП ЛОР «ЛОДКЛ «Охматдит» від 20.03.2023 року № 252 відповідно до якого, заклад має у своєму штаті психолога. Крім цього, як відомо, у цьому закладі наявна «кризова кімната дружня до дитини» для роботи з дітьми. З огляду на викладене необхідно забезпечити позов ОСОБА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_4 забезпечувати явку малолітніх синів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щочетверга з 17.00 год. до 18:00 год. для спілкування наодинці з батьком у присутності психолога. У випадку, якщо графік дітей не дозволяє зустрічі у вказаний вище час, позивач погоджується зустрічатися з дітьми у будь-який інший час запропонований відповідачкою, у будні дні (понеділок-п'ятниця) у проміжку між 16:00-18:00 год. Вказує, що зобов'язання ОСОБА_4 забезпечити явку ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до кабінету практикуючого психолога не є втручанням в приватне і сімейне життя відповідача. Зустріч батька з дитиною в кабінеті та в присутності кваліфікованого професійного психолога є співмірним заходом забезпечення позову, не порушуватиме прав відповідача і не призведе до будь-яких незворотних негативних наслідків для останнього. Разом з тим, невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.
Колегія суддів вважає, що дана заява є безпідставною та до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливитивиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіянихкримінальним правопорушенням.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), дотаких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв'язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або маютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:
-між сторонами дійсно виник спір та
-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;
-з'ясувати обсяг позовних вимог,
-дані про особу відповідача, а також
-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до вказаних вище вимог закону та роз'яснень суду касаційної інстанції, що стосуються способу вирішення аналогічних питань, перевіряючи, зокрема: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, - колегія суддів вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення згаданого позову.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 жовтня 2021 року адвокат Перунов Віктор Володимирович, який представляє інтереси ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 , з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, в якій просить суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити ОСОБА_2 способи участі у вихованні синів - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце та час їхнього спілкування:- 1 та 3 тиждень місяця з 11:00 год. суботи до 19:00 год. неділі;- 30 днів під час літніх там половину осінніх, зимових та весняних канікул для забезпечення оздоровлення і відпочинку дитини;- кожен календарний рік у день народження батька - 31 січня з 10 год. до 19 год. за місцем проживання батька, у громадських місцях, закладах дозвілля та відпочинку міста Львова, не порушуючи при цьому порядку відвідування дитиною шкільних занять;- парні календарні роки у день народження синів - 05 квітня та 01 грудня, на Новий рік, Різдво Христове та Великдень з 10 год. до 19 год. за місцем проживання батька, у громадських місцях, закладах дозвілля та відпочинку міста Львова, не порушуючи при цьому порядку відвідування дитиною шкільних занять.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування вказаних заявником заходів забезпечення позову, зважаючи на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується визначення способу участі батька у вихованні дітей.
Вважаючи, що не забезпечення позову унеможливить виконання майбутнього рішення, представник позивача подав заяву про забезпечення позову, шляхом зобов'язання ОСОБА_4 забезпечувати явку малолітніх синів щочетверга о 17.00 год. в кабінеті психолога Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАДИТ» для зустрічей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з ОСОБА_2 у присутності психолога установи, без присутності інших осіб.
Відтак, заявлені в заяві про забезпечення позову вимоги фактично є тотожним частині позовних вимог.
Крім того, наявність самого по собі позову про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способу участі батька у вихованні дітей та визначення графіку зустрічей батька з дітьми не є безумовною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову у визначеному позивачем вигляді.
Окрім цього, забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_4 забезпечувати явку малолітніх синів щочетверга о 17.00 год. в кабінеті психолога Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАДИТ» для зустрічей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 з ОСОБА_2 у присутності психолога установи, без присутності інших осіб не забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову про визначення способу участі у вихованні дітей.
Зважаючи на вказане доводи заяви про забезпечення позову слід визнати безпідставними та у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
в задоволенні заяви Перунова Віктора Володимировича в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 08 травня 2023 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра