Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2023 року Справа №200/10179/19-а
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суд, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) через представника звернулась до суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду, відповідно до якої просить:
1) визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність, вчинені відповідачем на виконання рішення суду - постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 200/10179/19-а та порушення прав позивачки, підтверджених цим рішенням суду, а саме:
бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 13.02.2019, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18;
рішення відповідача від 26.10.2021 № 057150005698 та дії відповідача стосовно протиправного зменшення розміру щомісячної пенсії, коли відповідач змінив попередній розрахунок - рішення від 15.06.2020 № 057150005698 в якому розмір щомісячної пенсії склав 2 100,00 грн. на рішення від 26.10.2021 № 057150005698 в якому розмір щомісячної пенсії складає 99,60 грн., в якому протиправно не враховано понаднормовий стаж 6 років та протиправно вніс в графу «Особливості» позначку «Не підлягають МП, признач. за рішенням суду в тверд. розм. - з 01.11.2021 по довічно», таким чином виключив позивачку з кола осіб, стосовно яких зобов'язаний проводити масові перерахунку пенсії, відповідно до ст. 28 та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251;
бездіяльність відповідача стосовно не врахування понаднормового стажу 6 років позивачці та не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 28 та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 з 26.10.2021;
2) поновити строк, передбачений ч. 4 ст. 383 КАС України, ураховуючи висновок Донецького окружного адміністративного суду, викладений в ухвалі від 21.04.2023 у адміністративній справі № 200/1672/23;
3) згідно положень ч.ч. 1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
4) зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання постанови Верховного Суду від 30.09.2021.
Фактичні обставини.
16 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідно до тексту якої позивачка просила суд: визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення пенсії позивачки - протиправною, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії викладене в листах відповідача від 15.04.2019 та 26.04.2019 та зобов'язати відповідача вчинити певні дії - провести поновлення виплати пенсії позивачці з 07.10.2009 відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з проведенням індексації і компенсацією втрати частини грошових доходів.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №200/10179/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 адміністративний позов ОСОБА_2 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області в поновленні ОСОБА_2 виплати пенсії за віком.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 13.02.2019, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позовні вимоги за період з 07.10.2009 до 12.02.2019 залишено без розгляду.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
09 січня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 200/10179/19-а.
13 березня 2020 року постановою про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61537212) відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 09.01.2020 у справі № 200/10179/19-а про зобов'язання Маріупольського ОУ ПФУ поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 13.12.2019.
Рішенням про перерахунок пенсії від 15.06.2020 № 057150005698 Лівобережне ОУ ПФУ м. Маріуполя проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії визначено - 2 100,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №200/10179/19-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 в частині, в якій залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії за період з 07.10.2009 по 12.02.2019 включно, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії за період з 07.10.2009 по 12.02.2019 відмовлено.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 залишено без змін.
Доказів звернення вказаної постанови суду касаційної інстанції до примусового виконання заявницею не надано.
26 жовтня 2021 року Лівобережним ОУ ПФУ м. Маріуполя прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 057150005698.
20 липня 2022 року представник позивачки - адвокат Меламед В. Б. звернувся до Маріупольського ОУ ПФУ в Донецькій області із заявою № 5700, відповідно до якої просив в органу пенсійного фонду надати інформацію щодо дати призначення пенсії, коефіцієнт страхового стажу, коефіцієнт заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для обчислення перерахунку, індексації пенсії на поточний момент, поточний розмір пенсії для виплат.
18 жовтня 2022 року ГУ ПФУ в Донецькій області надано лист на запит від 15.09.2022 № 5995 про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви від 13.02.2019. Страховий стаж 36 років 11 місяців 11 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,36917. Заробітна плата відсутня. Поточний розмір пенсії 99,60 грн.
Згідно листа ГУ ПФУ в Донецькій області на запит адвоката Меламеда В. Б. в інтересах ОСОБА_1 від 19.10.2022 роз'яснено, що 26.10.2021 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 26.10.2021 на виконання рішення суду, копія розпорядження про перерахунок пенсії додається.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 200/1672/23 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Перевіряючи відповідність заяви ОСОБА_1 вимогам, встановленим статтею 383 КАС України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною четвертою наведеної статті встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
За матеріалами доданими до заяви судом установлено, що 26.10.2021 Лівобережним ОУ ПФУ м. Маріуполя прийнято рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 № 057150005698.
Заявлені у даній заяві вимоги, що мають бути переглянуті судом, відповідно ст. 383 КАС України, пов'язані із прийняттям органом пенсійного фонду вказаного рішення, а саме: бездіяльність відповідача щодо не поновлення виплати пенсії позивачці за період з 07.10.2009 по 13.02.2019, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18;
рішення відповідача від 26.10.2021 № 057150005698 та дії відповідача стосовно протиправного зменшення розміру щомісячної пенсії, коли відповідач змінив попередній розрахунок - рішення від 15.06.2020 № 057150005698 в якому розмір щомісячної пенсії склав 2 100,00 грн. на рішення від 26.10.2021 № 057150005698 в якому розмір щомісячної пенсії складає 99,60 грн.;
бездіяльність відповідача стосовно не врахування понаднормового стажу 6 років позивачці та не здійснення ним розрахунку суми поточної пенсії з урахуванням обов'язкових автоматичних масових перерахунків пенсії, відповідно до ст. 28 та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 з 26.10.2021.
Водночас матеріали заяви, що розглядаються, містять звернення адвоката позивачки (перше датоване липнем 2022 року) щодо спірних правовідносин та відповіді органу пенсійного фонду, що надані у період жовтня 2022 року.
При цьому, як вже зазначалось, доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови суду касаційної інстанції у даній справі заявницею не надано.
Натомість із заявою позивачка у порядку ст. 383 КАС України звернулась 02.05.2023, тобто із пропуском установленого ч. 4 ст. 383 КАС України строку звернення. В обґрунтування причин пропуску строку звернення міститься посилання на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у адміністративній справі № 200/1672/23, якою відмовлено у відкритті провадження у справі.
Щодо строків звернення до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, суд виходить із таких міркувань.
Пунктами 6, 7 частини п'ятої статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Отже, визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині першій цієї статті, є дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов'язане саме із оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.
Тобто, перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 вказано, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Тобто, станом на грудень 2021 року (спірне рішення прийнято 26.10.2021) заявниця мала бути обізнана із допущеними протиправними діями, рішеннями, бездіяльністю органу пенсійного фонду на виконання постанови суду касаційної інстанції від 30.09.2021 у справі № 200/10179/19-а. При цьому із заявою, що розглядається звернулась 02.05.2023.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
При цьому, строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб позивач, який вважає, що його права, свободи чи інтереси порушено невиконанням судового рішення, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду.
Позивачка просить поновити строк на подачу цієї заяви, проте, не зазначає коли саме дізналася про порушене право, не навела мотивів та обставин, які б свідчили з якого часу вона уважає що порушені її права, свободи та інтереси.
Позивачка не вказала на обставини непереборного і об'єктивного характеру, що перешкодили їй дізнатись про порушення своїх прав та існування, яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією заявою заявницею не надано.
Посилання на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у адміністративній справі № 200/1672/23 судом не приймається, оскільки станом на час винесення цієї ухвали строк, установлений ч. 4 ст. 383 КАС України, вже був пропущений.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявницею подана заява, яка не відповідає вимогам частини четвертої статті 383 КАС України.
Відповідно до частини другої пункту 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд звертає увагу на те, що частина п'ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Аналогічний правовий висновок щодо процесуальних наслідків застосування ч. ч. 4-5 ст. 383 наведений в ухвалі Верховного Суду від 31.01.2023 у справі №9901/988/18 та у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 295/9823/21.
Керуючись статтями, ст.ст. 294-295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного суду України.
Заяву ОСОБА_1 від 02 травня 2023 року, подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 200/10179/19-а повернути заявниці.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Буряк І.В.