Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 травня 2023 року Справа№200/1150/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості,
20.03.2023 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 індексовану заборгованість з пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 600498,63 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
27.03.2023 позивач, з метою виконання ухвали суду від 24.03.2023, надав до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано встановлені судом докази по справі.
31.03.2023 позивач надав до суду заяви щодо дотримання строку звернення до суду із цим позовом.
11.04.2023 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.
13.04.2023 позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву. Одночасно із відповіддю на відзив позивач просив суд зобов'язати відповідача подати до суду розрахунок індексованої заборгованості з пенсії позивача за період з 01.04.2019 по 31.01.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача встановлені судом докази по справі.
19.04.2023 позивач звернувся до суду з клопотаннями про витребування доказів по справі, в яких просить суд зобов'язати відповідача подати до суду розрахунок індексованої заборгованості з пенсії позивача за період з 01.04.2019 по 31.01.2023.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2023 задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача докази по справі.
21.04.2023 відповідач надав до суду докази по справі.
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення суду пенсійний орган листом від 19.01.2023 №866-17654/М-02/8-0500/23 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 в справі №200/1161/22 в січні 2023 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.12.2021 №ФС-58354/09/01/2130, в результаті чого доплата до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 становить 399713,24 грн. Зазначена сума заборгованості з пенсії за вказаний період обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень. 19.01.2023 листом №866-17654/M-02/8-0500/23 відповідач повідомив позивача, що заборгованість пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 399713,24 грн. облікована та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Позивач вважає, що відповідач протиправно визначив суму заборгованості з пенсії. Оскільки, на думку позивача, індексована заборгованість відповідача перед ним, що підлягає стягненню згідно вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» складає 596 324,36 грн.
Разом із цим, позивач звертає увагу суду, що факт невиконанням рішення суду у справі №200/1161/22 не може бути підставою для відмови в розгляді інших позовних вимог про розмір заборгованості, тому рішення суду у справі №200/1161/22 має преюдиційне значення для даного позову. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позивних вимог, обґрунтовуючи це тим, що частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх сплати» від 19.10.2000 №2050-III встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Статтями 3 та 4 зазначеного Закону передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць […] на індекс інфляції в період невиплати доходу […]. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Так відповідач вважає, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) 2) виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
Крім того, відповідач зазначає, що вимога позивача про стягнення індексованої заборгованість з пенсії заявлена передчасно, оскільки вказану компенсацію наведене регулююче законодавство та нормативно-правові акти пов'язують з фактичним нарахуванням та виплатою пенсії, чого на час розгляду цієї справи ще не відбулось.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, та є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі №200/1161/22, яке набрало законної сили 19.12.2022 відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130, виданої Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині задоволення позовних вимог - відмовлено.
09.10.2022 через вебпортал Пенсіного фонду України позивач звернувся до відповідача із заявою №ВЕБ-05001-Ф-С-22-088983, в якій зазначив, зокрема, наступне.
«Заява на перерахунок пенсії. 30.08.2022 у справі №200/1161/22 Донецький окружний адміністративний суд вирішив: позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130, виданої Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат. Надіслано судом: 30.08.2022. Зареєстровано: 31.08.2022. Оприлюднено: 02.09.2022. Дата набрання законної сили: 30.09.2022 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105965817.
З огляду на вищевикладене, просив: здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки від 14 грудня 2021 року №ФС-58354/09/01/2130, виданої Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат.»
08.11.2022 відповідач листом вих.№16250-14362/М-02/8-0500/22 надав відповідь на заяву позивача від 09.10.2022, в якій зазначив, зокрема, наступне.
«Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 року по справі №200/1161/22 Головним управлінням отримано.
Відповідно до статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Стаття 295 КАС України передбачає, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина друга статті 255 КАС України).
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи і підлягає виконанню на всій території України (стаття 370 КАС України).
26.10.2022 Головним управлінням отримано ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 про відкриття апеляційного провадження в адміністративній справі №200/1161/22.
На теперішній час рішення суду знаходиться на стадії оскарження.»
21.12.2022 через вебпортал Пенсіного фонду України позивач звернувся до відповідача із заявою №ВЕБ-05001-Ф-С-22-107630, в якій зазначив, зокрема, наступне.
«19.12.2022 Перший апеляційний адміністративний суд постановив: «Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі №200/1161/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі №200/1161/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення». У зв'язку із тим, що Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист, та з метою зменшення витрат на виконавче провадження, позивач просив повідомити наступне:
1. Чи буде рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі №200/1161/22 - виконане добровільно?
2. В який строк буде виконане рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі №200/1161/22?
3. Який розмір складатиме доплата за результатами Перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 14.12.2021 №ФС-58354/09/01/2130, виданої Донецьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, з урахуванням проведених раніше виплат?»
19.01.2023 відповідач листом вих.№866-17654/М-02/8-0500/23 надав відповідь на заяву позивача від 21.12.2022, в якій зазначив, зокрема, наступне.
«На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 по справі № 200/1161/22, яке набрало законної сили 19.12.2022, в січні 2023 року проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ФС-58354/09/01/2130 від 14.12.2021.
З лютого 2023 року загальний розмір пенсії складає 13665,71 грн.
Доплата до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у загальній сумі 399713,24 грн.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509.
Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Таким чином, заборгованість пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 399713,24 грн. облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.»
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФС58354 за дорученням №ДФС58354/48 пенсіонера ОСОБА_1 сума доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 складає 399713,24 грн.
Позивач, не погодившись з такими діям відповідача, звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
В свою чергу, питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Дія Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Пункти 1, 2 згаданого Порядку №159 відтворюють положення Закону та конкретизують підстави і механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу (пенсії) проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Приписи пункту 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.01.2023 вих.№866-17654/М-02/8-0500/23 та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФС58354 за дорученням №ДФС58354/48 пенсіонера ОСОБА_1 , суд вбачає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі № 200/1161/22 відповідач здійснив позивачу нарахування доплати до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у загальній сумі 399713,24 грн.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу вказаної заборгованості у сумі 399713,24 грн., що не заперечується сторонами.
Разом із цим, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому індексованої заборгованісті з пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 600498,63 грн.
Отже, належних та допустимих доказів виплати нарахованої заборгованості у сумі у сумі 399713,24 грн. позивач до суду не надав.
Відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу зазначеної норми слідує, що виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати здійснюється одночасно із сумою заборгованості.
Таким чином, суд зауважує, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.
При цьому, слід враховувати, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Таким чином, обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Тобто, право на компенсацію особа набуває в момент отримання доходу, оскільки компенсація нараховується та проводиться саме при виплаті доходу.
У даному випадку, позивач просить стягнути компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-III, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Слід також зазначити, що у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 по справі №804/3000/18, від 11.02.2021 по справі №1540/3742/18, зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії позивачу, станом на момент розгляду відповідач ще не здійснив виплату перерахованої пенсії на виконання судового рішення, підстави вважати, що права позивача при здійсненні такої виплати будуть порушені, відсутні, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача індексованої заборгованісті з пенсії за період з 01.04.2019 по 31.01.2023 у сумі 600498,63 грн.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11.07.2018 по справі за № 487/6923/16-а. Крім того, зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, від 16.04.2020 у справі № 200/11292/19-а, 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 23.12.2020 по справі №807/1525/16, від 04.03.2021 по справі №520/34/17, від 01.04.2021 по справі №120/4555/18-а, від 31.05.2022 по справі №380/2839/20.
Як передбачено частиною п'ятою статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 вказала про те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Суд зазначає, що оскільки виплата заборгованості у сумі у сумі 399713,24 грн. позивачу не здійснена, підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача у зв'язку з їх передчасністю.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено процесуальний строк звернення до суду із цим позовом, передбачений нормами КАС України,
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ухвали суду від 27.03.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/1150/23.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 139 КАС України, а відстрочена позивачу сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу позовної заяви підлягає стягненню з позивача в порядку частини другої статті 133 КАС України.
За правилами частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2684,00 грн.
Позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме: стягнення індексованої заборгованість з пенсії у сумі 600498,63 грн.
Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру 6004,99 грн.
Отже, зважаючи на те, що позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення в адміністративній справі №200/1150/23, а у задоволенні цього адміністративного позову відмовлено, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок позивача на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 6004,99 грн., враховуючи характер заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 6004 (шість тисяч чотири) грн. 99 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 09.05.2023.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова