09 травня 2023 року Справа № 160/5079/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
15.03.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з вимогами:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням 10 місяців до стажу на пільгових умовах та виплачувати мені, ОСОБА_1 , перераховану пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити мені, ОСОБА_1 , доплату до пенсії з урахуванням 10 місяців до стажу за минулі роки згідно з ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона працювала на посадах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що дають право на пільговий стаж та заробила право на призначення пенсії. При обчисленні страхового стажу для розрахунку пенсії пільговий стаж за Списком № 1 ОСОБА_1 становить 8 років 10 місяців 16 днів, проте для розрахунку було взято лише 8 років, без врахування 10 місяців. Не погоджуючись з таким розміром пенсії позивач зверталась 11.12.2020 та 25.01.2023 року з заявою про проведення перерахунку пенсії. У відповідь на звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України надано листи № 5917-3676/Я-01/8-0400/23 від 22.02.2023 року та № 24476-25284/Я-01/8-0400/20 від 23.12.2020 року, якими повідомлено, що розмір пенсії обчислено виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.12.2007, що складає 21 рік, 07 місяців 20 днів, у тому числі за Списком № 1 - 8 років. Позивач не погоджується з таким розрахунком, оскільки її стаж по Списку № 1 складає 8 років 10 місяців 16 днів, а Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при обчисленні пенсії протиправно не було враховано 10 місяців її пільгового стажу. Вважаючи таку відмову протиправною та необґрунтованою, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
18.04.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. Відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що відповідно частини 3 статті 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За матеріалами електронної пенсійної справи, страховий стаж, врахований по 01.12.2007 та складає 29 років 7 місяців 20 днів, у томі числі робота згідно Списку № 1 - 8 років.
Індивідуальний коефіцієнт стажу, відповідно до вимог статті 25 Закону №1058, з урахуванням кратності 1% складає 0,29583 ((21 рік загального страхового стажу + 8 років по Списку № 1) х 12 місяців + 7 місяців) = 355 : 12 : 100 х 1). Отже, у зв'язку з вищевикладеним, враховуючи вимоги частини 3 статті 24 Закону № 1058 до загального страхового стажу додатково зараховано повні 8 років періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1, а 10 місяців враховані були при розрахунку загального страхового стажу.
За таких обставин, відповідач вважає свої дії при призначенні пенсії та обрахунку пільгового стажу правомірними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
25.04.2023 року засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача. Позивач у відповіді проти відзиву наголошує на протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
11.12.2020 року ОСОБА_1 звернулась на урядову «гарячу лінію» з питання підвищення розміру пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23.12.2020 року надано відповідь № 24476-25284/Я-01/8-0400/20, якою повідомлено, що позивачу з 01.07.2020 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії відповідно до абзацу другого частини 3 статті 42 Закону № 1058, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на рівні 1712,00грн.
Розмір пенсії обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.12.2007, що складає 21 рік 07 місяців 20 днів, у тому числі за Списком № 1 - 8 років.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,29583 (21 рік + 8 років за Списком № 1) х 12 місяців + 07 місяців = 355 місяців:12:100х1).
Заробітна плата розрахована за періоди роботи з 01.04.1991 по 31.03.1993.
Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати -1,18453.
Заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, за 2014, 2015, 2016 роки збільшеної на 1,17 та 1,11 складає 5790,97грн. ( 3764,40грн х 1,17х1,11х1,18453).
Загальний розмір пенсійної виплати з 01.07.2020 склав 1876,90грн, з яких:
1713,14 грн. - розмір пенсії за віком ( 5790,97 грн. х 0,29583);
154,08грн. - доплата за понаднормовий стаж роботи 9 років згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону № 1058 ( 1712,00грн. х 9%);
9,68 грн. - доплата до 100 грн. індексації 01.05.2020.
З 01.12.2020 позивачу автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії відповідно до абзацу другого частини третьої статті 42 Закону № 1058, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом № 294, - 1769,00грн.
Отже, за результатом проведеного з 01.12.2020 перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати збільшено і складає 1923,18грн., з яких:
1713,14 грн. - розмір пенсії за віком (5790,97грн х 0,29583);
55,86 грн. - доплата до прожиткового мінімуму згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058 (1769,00грн.);
154,18 грн. - доплата за понаднормативний стаж роботи 9 років згідно з абзацом другим частини першої статті 28 Закону № 1058 (1713,14грн. х 9%).
25.01.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою з питання правильності нарахування пенсійної виплати.
Відділом обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 22.02.2023 року надано відповідь №5917-3676/Я-01/8-0400/23 наступного змісту:
«Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (стаття 24 Закону № 1058).
Відповідно частини 3 статті 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За матеріалами електронної пенсійної справи, страховий стаж, врахований по 01.12.2007 та складає 29 років 7 місяців 20 днів, у томі числі робота згідно Списку № 1 - 8 років.
Індивідуальний коефіцієнт стажу, відповідно до вимог статті 25 Закону №1058, з урахуванням кратності 1% складає 0,29583 ((21 рік загального страхового стажу + 8 років по Списку № 1) х 12 місяців + 7 місяців) = 355 : 12 : 100 х 1).
Отже, у зв'язку з вищевикладеним, враховуючи вимоги частини 3 статті 24 Закону № 1058 до загального страхового стажу додатково зараховано повні 8 років періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 1, а 10 місяців враховані були при розрахунку загального страхового стажу.
Додатково повідомляємо, що розрахунок пенсійної виплати обчислено із заробітної плати за 24 календарних місяців за період роботи з 01.04.1991 по 31.03.1993. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації - 1,18453.
Заробіток для обчислення пенсії розрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовувався при обчисленні пенсії станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40 грн.), збільшений відповідно до абз. 2 статті 42 Закону №1058, а саме: у 2019 на 1,17, у 2020 на 1,11, у 2021 на 1,11, у 2022 на 1,14 та складає 7327,88 грн. (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х1,11 х 1,14 х 1,18453).»
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закону №1058, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = См х ВС: 100%х 12, де
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закону №1788, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Статтею 3 Закону №1788 визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,- за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до розпорядження № 151602 від 26.11.2008р. про призначення пенсії ОСОБА_1 загальний стаж позивача складає 21 рік 7 місяців 9 днів, пільговий стаж роботи по Списку № 1 - 8 років 10 місяців 16 днів.
Виходячи з цього розрахунку стажу було обчислено пенсію позивача та його було застосовано в автоматичному режимі при подальших перерахунках пенсії.
При цьому, відповідно частини 3 статті 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Оскільки пільговий стаж роботи по Списку № 1 складає 8 років 10 місяців 16 днів, то Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було враховано повних 8 років при проведенні обчислення пенсійної виплати.
Таким чином, судом встановлено правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням стажу роботи по Списку № 1 - 8 років 10 місяців 16 днів.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зважаючи на вищевикладене позивачем не доведено протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, натомість відповідачем доведено правомірність оскаржуваної відмови.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук