09 травня 2023 року Справа №160/2398/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центрального відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 12144300017178 від 13.12.2022 про відмову громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) у наданні дозволу на імміграцію в Україну;
- зобов'язати Центральний відділ у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на імміграцію в Україну;
- зобов'язати Центральний відділ у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області продовжити строк перебування на території України громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023 справу № 160/2398/23 за вказаним позовом ОСОБА_1 передано на розгляд судді Царіковій О.В.
Ухвалою суду від 17.03.2023 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/2398/23 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 11.04.2023 залучено до участі у справі № 160/2398/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області.
Під час судового засідання, призначеного на 24.04.2023, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, було надано пояснення щодо викладених у матеріалах справи обставин та зауважено, що інформація стосовно наявності або відсутності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на імміграцію в Україну, якою володіє Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, носить гриф обмеженого доступу «Таємно».
24.04.2023 суддею Царіковою О.В., враховуючи відсутність у судді допуску та доступу до державної таємниці, подано заяву про самовідвід, яку задоволено ухвалою суду від 24.04.2023 та постановлено передати справу для вирішення питання щодо її перерозподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 адміністративну справу № 160/2398/23 передано на розгляд судді Бухтіяровій М.М.
08.05.2023 суддею Бухтіяровою М.М., враховуючи відсутність у судді допуску та доступу до державної таємниці, подано заяву про самовідвід, яку задоволено ухвалою від 08.05.2023 та постановлено передати справу для вирішення питання щодо її перерозподілу між суддями в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 адміністративну справу № 160/2398/23 передано на розгляд судді Рянській В.В., яка не має допуску та доступу до державної таємниці.
09.05.2023 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянською В.В. подано заяву про самовідвід, яку обґрунтовано тим, що суддя, якій передано на розгляд справу № 160/2398/23, не має допуску та доступу до державної таємниці.
При вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За правилами частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, право відводу (самовідводу) є процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечиться не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989. Series Л. No. 154. p. 48).
Аналіз наведених правових норм та норм Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді, а зазначеними нормами також унеможливлюється участь судді у розгляді справи, коли в учасника справи могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (суддів).
Неподання суддею заяви про самовідвід може свідчити про порушення права позивача та інших учасників процесу на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зважаючи на те, що суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В. допуску та доступу до державної таємниці не має, задля належного розгляду справи суд дійшов висновку про наявність підстав для самовідводу судді у справі № 160/2398/23.
Враховуючи відсутність допуску та доступу до державної таємниці у судді Рянської В.В., якій передано на розгляд справу № 160/2398/23, суд вважає за необхідне заяву про самовідвід судді у даній справі задовольнити та передати справу для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про самовідвід судді Рянської В.В. у справі № 160/2398/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Справу № 160/2398/23 передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська