08 травня 2023 року Справа №160/4351/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо витребування документів по справі №160/4351/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн., за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 22 квітня 2022 року, а саме за період 46 днів, а також період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, одержаного 22 квітня 2022 року за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, а саме за період 165 днів;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн, за весь період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, одержаним 22 квітня 2022 року, а саме за період 46 днів, а також за весь період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, одержаного 22 квітня 2022 року, за висновком (постановою) військово- лікарської комісії, а саме за період 165 днів, з урахуванням раніше нарахованої та виплаченої додаткової винагороди за період стаціонарного лікування 27 днів та відпустки на лікування - 45 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 24 лютого 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Так, під час виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 отримав поранення та перебував на стаціонарному лікуванні з 23 квітня 2022 року - у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), з 23 квітня 2022 року по 25 квітня 2022 року у КНП «МКЛ №6» ДМР; з 26 квітня 2022 року по 27 квітня 2022 року у КНП «Уманська ЦРЛ» ПСР; з 27 квітня 2022 року по 19 травня 2022 року у ВМКЦ ПдР; з 14 вересня 2022 року по 21 вересня 2022 року у військовій частині НОМЕР_4 ; з 29 листопада 2022 року по 09 грудня 2022 року у військовій частині НОМЕР_5 . Крім цього, позивач перебував у безперервній відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за висновками (постановами) військово-лікарських комісій протягом наступних періодів часу: з 18 травня 2022 року по 01 липня 2022 року на підставі довідки ВЛК ВМКЦ ПдР від 18 травня 2022 року № 294; з 02 липня 2022 року по 31 липня 2022 на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 30 червня 2022 року № 1618; з 01 серпня 2022 року по 30 серпня 2022 на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 28 липня 2022 року №2141; з 31 серпня 2022 року по 29 вересня 2022 на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 26 серпня 2022 року № 2925; - з 30 вересня 2022 року по 29 жовтня 2022 року на підставі довідки ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 24 вересня 2022 року № 3714. Так, 12 вересня 2022 року позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом щодо нарахування і здійснення йому відповідних доплат у відповідності до пункту 1 постанови КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», оскільки грошове забезпечення за період з 23 квітня 2022 року (після отримання поранення) виплачувалось в сумах, що не перевищували 50 000,00 грн. щомісячно. Листом від 9 жовтня 2022 року № 691/4057 відповідач повідомив позивача, зокрема, що відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2022 №1538/НАГД буде здійснена доплата додаткової винагороди в період з 24 квітня 2022 року по 01 липня 2022 року, а саме період стаціонарного перебування в лікарняних закладах та період перебування у відпустці за станом здоров'я. Так, 31 жовтня 2022 року на картковий банківський рахунок позивача відповідачем було здійснено зарахування 185 762,26грн. 12 грудня 2022 року позивач звернувся з рапортом до відповідача щодо здійснення на його користь доплати грошового забезпечення за період його перебування у 30-денній відпустці на оздоровлення згідно з довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_6 від 24 вересня 2022 року № 3714, а також за період перебування на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_5 в період з 28 листопада 2022 року по 09 грудня 2022 року. Проте, будь-яких додаткових виплат за період стаціонарного лікування, зокрема з 14 вересня 2022 року по 21 вересня 2022 року та з 29 листопада 2022 року по 09 грудня 2022 року (загалом за 19 днів стаціонарного лікування), а також за період перебування у безперервній відпустці для лікування тяжкого поранення за період з 02 липня 2022 року по 29 жовтня 2022 року (загалом за 120 днів відпустки) відповідачем здійснено не було. Позивач вважає, протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення нарахування та виплатити грошового забезпечення, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 22.04.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 докази на підтвердження нарахування та виплат грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) починаючи з 22.04.2022 року.
21.03.2023 року представником відповідача до суду було подано відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю.
Разом із відзивом представником відповідача було надано довідку за №141/ФЕС, з якої вбачається, що за період квітень - грудень 2022 позивачу виплачено додаткову винагороду, передбачену п.1 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року у розмірах:
за квітень 2022 - у розмірі 83666.07 грн.;
за травень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за червень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за липень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за серпень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за вересень 2022 - у розмірі 188591.13 грн.;
за жовтень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за листопад 2022 - у розмірі 30000 грн.;
за грудень 2022 - у розмірі 30000 грн.;
Проте з цієї довідки не вбачається періоди за які було здійснено нарахування та його складових.
Відтак, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати у Військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період квітень - грудень 2022 року, із зазначенням підстав нарахування, періоду та всіх складових грошового забезпечення.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного з'ясування обставин у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів у справі.
Керуючись ст. 9, 14, 72, 77, 80, 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період квітень - грудень 2022 року, із зазначенням підстав нарахування та всіх складових грошового забезпечення.
Витребувані документи надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у строк протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали, у тому числі на електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua.
Роз'яснити сторонам, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу або повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу в дохід Державного бюджету України з відповідної особи.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н.Є. Сліпець