Справа № 738/632/23
№ провадження 3/738/339/2023
08 травня 2023 року місто Мена
Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:
судді - Волошиної Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Іванько А.С.,
особи, стосовно якої вирішується
питання про притягнення
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 173-2 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №335153 від 17 квітня 2023 року, 17 квітня 2023 року о 09.20 год. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання вчинила домашнє насильство по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме пошкодила нижню губу та ображала його нецензурною лайкою, внаслідок чого останньому могла бути завдана шкода фізичному та психологічному характеру, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні, 28 квітня 2023 року, вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала та пояснила, що між нею та її співмешканцем ОСОБА_2 часто виникають сварки, ініціатором яких є останній, під час сварок він постійно ображає її нецензурною лайкою, принижує та виганяє з будинку. 17 квітня 2023 року о 09.00 год ОСОБА_2 знову почав ображати її нецензурними словами у зв'язку з тим, що вона не викинула використаний дитячий памперс в смітник, а поклала біля нього, кричав на неї в присутності восьмимісячної дитини, яка перелякалася, вдарив по обличчю, після чого вона викликала поліцію, до приїзду поліцейських знаходилась в іншій кімнаті. Також пояснила, що її співмешканець постійно її ображає та принижує, декілька разів виганяв її з будинку, постійно всім дорікає, внаслідок такої його поведінки вона почуває себе емоційно невпевненою та пригніченою. Заперечувала заподіяння ОСОБА_2 шкоди у вигляді пошкодження губи, зазначила, що чоловік подряпав губу внаслідок гоління в цей день, а звернувся до поліції із заявою про вчинення нібито нею домашнього насильства по відношенню до нього із помсти. В судове засідання 08 травня 2023 року не з'явилася.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 17 квітня 2023 року між ним та його співмешканкою ОСОБА_1 на ґрунті побутових питань виникла сварка, під час якої він дійсно висловлювався в бік співмешканки нецензурною лайкою, штовхнув її, а ОСОБА_1 в свою чергу подряпала йому обличчя.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Таким чином, самі по собі нецензурні, брутальні висловлювання, погрози, не утворюють домашнього насильства та складу адміністративного правопорушення. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, зазначені висловлювання становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.
Суд зазначає, що для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно враховувати те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперераховані ознаки. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов'язково завжди приводить.
Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 17 квітня 2023 року о 09.20 год. вчинила домашнє насильство по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_2 .
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 по відношенню до свого співмешканця ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство, ображала нецензурною лайкою, пошкодила нижню губу останнього.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до протоколу додано: письмову заяву ОСОБА_2 від 17 квітня 2023 року, в якій останній просить вжити заходів до його співмешканки ОСОБА_1 , яка 17 квітня 2023 року близько 09.00 год. по відношенню до нього вчинила домашнє насильство; письмові пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 17 квітня 2023 року його співмешканка ОСОБА_1 вчинила по відношенню до нього домашнє насильство, ображала його нецензурною лайкою, подряпала обличчя; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складену стосовно ОСОБА_1 , згідно з яким рівень небезпеки останньої визначено як низький.
Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно проживають без реєстрації шлюбу, мають малолітню дитину, між ними постійно виникають сварки.
Суд не встановив достеменних відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насилля, оскільки посадова особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не додала до нього беззаперечних доказів вчинення останньою насильства психологічного та фізичного характеру відносно її співмешканця ОСОБА_2 , якими могли бути, окрім письмових пояснень останнього, відеозаписи з нагрудної камер поліцейських, пояснення неупереджених свідків та самої особи, стосовно якої складено протокол тощо.
Докази завдання чи можливості завдання ОСОБА_1 шкоди потерпілому до протоколу про адміністративне правопорушення також недодані.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно із вказаною позицією ЄСПЛ «розумним» є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
З урахуванням наведеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП, зокрема доказів, що ОСОБА_1 17 квітня 2023 року вчинила щодо свого співмешканця ОСОБА_3 домашнє насильство та вчинила будь-які умисні дії фізичного та психологічного спрямування з метою нанести йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Під час розгляду справи в суді, факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_2 17 квітня 2023 року не зайшов свого підтвердження.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, оскільки до протоколу на доведеність її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не додано доказів щодо вчинення нею домашнього насильства.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП необхідно закрити, згідно з положеннями пункту першого статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 23, 251, 247, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.В. Волошина