Справа № 758/204/22
25 квітня 2023 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Смушковій В.В.,
за участі представника позивача - Гальчинської А.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулося до суду із позовом у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги та судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 та правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 року №630, на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 №34.
Позивач зазначає, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1 під'єднано до внутрішньо будинкові системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Позивач зазначає, що на підставі договору №602-18 про відступлення права вимоги від 11.10.2018 укладеного між ПАТ «Київенерго» та Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 15837,14 грн.
Відповідач належним чином не виконала свій обов'язок з оплати за спожиті послуги, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем у останньої виникла заборгованість: за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 11941,47 грн; за спожиті послуги з централізованого постання гарячої води у розмірі 9606,58 грн.
З цих підстав, просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 11941,47 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3896,27 грн та суму заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5908,31 грн, витрати пов'язані з отримання інформації в розмірі 33,00 грн та судовий збір 2270,00 грн.
10 січня 2022 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
12 січня 2022 року судом зроблено запит щодо місця реєстрації відповідача.
10 червня 2022 року до суду надійшла інформація про реєстрацію місця проживання особи.
24 березня 2023 року до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності. Крім того, в матеріалах справи відсутній договір приєднання, укладений між позивачем і відповідачем та договір про надання послуг з центрального опалення та центрального постачання гарячої води. Просить відмовити в задоволенні позову.
03 квітня 2023 року до суду предстаником позивача подано відповідь на відзив. В своїй відповіді на відзив представник позивача зменшила позовні вимоги з урахуванням строку позовної давності та просила стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6135,21 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2515,32 грн та суму заборгованості за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5908,31 грн, витрати пов'язані з отримання інформації в розмірі 33,00 грн та судовий збір 2270,00 грн.
19 квітня 2023 року до суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив. Своїх запереченнях поислається на обставини викладені у відзиві. Просить відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
В судовому засіданні відповдіач та його представник заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили відмовити в повному обсязі.
Заслухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до додатків № № 1, 2 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем послуг з центрального опалення та гарячої води, які постачає КП «Київтеплоенерго».
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідача, позивач надав суду розрахунок заборгованості за надані послуги, з якого вбачається, що станом на 01.09.2021 заборгованість складає:
- за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6135,21 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 2515,32 грн;
- за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 5908,31 грн.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відносини між учасниками правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема, в частині надання послуг з центрального опалення врегульовано нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та положеннями Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загально будинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Відповідно до п. 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно із п. 21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Згідно із п. 30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що якість комунальної послуги повинна відповідати вимогам, встановленим цим Законом, іншими актами законодавства та договором. Обов'язок забезпечення відповідності якості комунальної послуги встановленим вимогам покладається на виконавця такої послуги.
Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Вказаний Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).
Відповідно до 2 Порядку тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.
Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг. Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.
За п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Статтею 162 ЖК України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі договір не укладено, проте, з огляду на те, що зобов'язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати таких послуг.
Крім того, постанова судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 20.04.2016 року справа 6-2951цс15 містить висновок про те, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг.
Згідно п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Згідно з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу, свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального тепло постання в повному розмірі.
Матеріали справи не містять доказів ненадання позивачем послуг відповідачу, так само як і звернень останнього з приводу відмови від отримання таких послуг.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з уточнень відповідача про нарахування та сплату коштів за централізоване опалення та гаряче водопостачання заборгованість ОСОБА_1 за централізоване опалення та постачання гарячої води станом на 01.09.2021 становить:
- за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 6135,21 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 2515,32 грн;
- за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн, за спожиті послуги з постачання гарячої води у розмірі 5908,31 грн.
Вказане відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростовано.
Тому, суд вважає, що позов про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за оплату послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води підлягає частковому задоволенню, так як фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем.
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачу. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, а тому позов підлягає до задоволення.
Що стосується строку позовної давності, заявленого представником відповідача, то суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2021 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року.
Оскільки з 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, слід визнати таким, що пропущений позивачем трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з липня 2015 року до березня 2017 року. Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року до 01 травня 2018 року трирічний строк позовної давності не пропущений оскільки на час подання позовної заяви в квітні 2021 року такий строк був продовжений вищевказаним Законом.
З розрахунку наданого представником позивача з урахуванням строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості вбачається, що за період з березня 2017 року заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення становить 6135,21 грн та заборгованості за спожиті послуги з постачання гарячої води становить 2515,32 грн.
Тобто, заявлені вимоги представника позивача є обгрунтованими, а заява представника відповідача щодо застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню,
З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані із отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у розмірі 33,00 грн., а також судовий збір в сумі 2 270,00 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 509, 525, 526, 610 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 14558 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн 84 коп., з яких:
- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 6135 (шість тисяч сто тридцять п'ять) грн 21 коп та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 2515 (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн 32 коп.;
- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5908 (п'ять тисяч дев'ятсот вісім) грн 31 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 (тридцять три) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.05.2023.
Суддя А.М. Анохін