печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12330/23-к
07 квітня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 03.01.2023 року про відмову у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні № 42016000000004102,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 03.01.2023 року про відмову у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні № 42016000000004102.
В обґрунтування вимог скарги зазначено, що вказана постанова необґрунтована, у зв'язку з чим постанова є незаконною.
Особа, яка звернулась зі скаргою у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином. Адвокатом подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.
Слідчий, рішення, якого є предметом оскарження в судове засідання не з'явився, про час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Розгляд справи просив здійснювати у його відсутність, проти задоволення скарги заперечив.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя, приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
На стадії досудового розслідування особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником можуть бути оскарженні рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, що встановлено п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Частиною 1 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000004102 від 28.12.2016 року.
У рамках вказаного кримінального провадження, до Головного слідчого управління Національної поліції України надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, а саме: допиту свідків.
За наслідками розгляду вказаного клопотання, старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 03.01.2023 року винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42016000000004102 від 28.12.2016 року.
В обґрунтування постанови зазначено, що під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні допитано як свідка ОСОБА_6 , яка надала вичерпні відповіді на запитання. Разом з тим сторона захисту не позбавлена можливості реалізувати своє право на допит свідків під час судового розгляду у випадку направлення обвинувального акту у цьому кримінального провадження, що визначені у ст. 2 КПК України.
Згідно ст.110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Зокрема, постанова слідчого, прокурора складається з: 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як регламентовано ч.2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З огляду на вказані вимоги Кримінального - процесуального кодексу України, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого в оскажуваній постанові, вважає її законною, обґрунтованою, та такою, що не підлягає скасуванню, а відтак, у задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 26, 107, 110, 220, 223, 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 від 03.01.2023 року про відмову у задоволенні клопотання в кримінальному провадженні № 42016000000004102 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1