Справа № 309/1886/23
Провадження № 2/309/370/23
01 травня 2023 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Довжанин М.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що він отримавши всі необхідні дозвільні документи в 1990 роках збудував житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , однак через дублювання поштових адрес він звернувся до Вишківської селищної ради із заявою про присвоєння (уточнення) поштової адреси житловому будинку та земельній ділянці, що належить йому та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на що йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів. Також він звертався до Вишківської селищної ради із заявою про підтвердження поштової адреси житловому будинку, в якому він проживає по АДРЕСА_2 , але отримав відповідь про те, що довідку підтвердження (уточнення) поштової адреси селищна рада не може надати, оскільки рішення про присвоєння поштової адреси житловому будинку по АДРЕСА_2 не приймалося, а виконавчим комітетом Вишківської селищної ради вживаються заходи щодо упорядкування поштових адрес об'єктів нерухомості.
На переконання позивача, за наведених вище обставин, право власності позивача на нерухоме майно підлягає визнанню лише в судовому порядку, адже в позасудовому порядку він не має можливості оформити та зареєструвати за собою право власності на збудований ним житловий будинок. Просить визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу, що розташований в АДРЕСА_2 , що підтверджується даними з технічного паспорту № 124 від 30.07.2021 року та стягнути з відповідача судові витрати.
Вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Предметом спору у зазначеній справі є визнання права власності на збудований позивачем новостворений житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_3 .
Частиною другою статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Із комплексного аналізу положень статті 331 ЦК України у системному зв'язку з нормами статей 177-179, 182 цього кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та законів України "Про основи містобудування", "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що особа стає власником новоствореного об'єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об'єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18).
До реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва. Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 909/175/18 зазначив, що це правило застосовується лише при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Отже, законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об'єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна як об'єкта цивільного права. Така позиція є усталеною і відображається у практиці Верховного Суду.
Відповідно до п. 61 Постанови Великої палати Верховного Суду від 18.12.2019 року по справі № 200/22329/14-ц визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:
1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);
2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Звернення ж позивача ОСОБА_2 до суду з даним позовом вважаю передчасним, оскільки чинним законодавством України передбачений інший позасудовий порядок вирішення питання про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на новозбудований ним житловий будинок.
В даному випадку слід констатувати, що має місце пред'явлення позову про визнання права власності на новостворене нерухоме майно, з метою уникнення встановленої законодавством процедури оформлення прав на це майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на житловий будинок, яка вирішується у передбаченому законом позасудовому порядку, тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а отже у відкритті провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вишківської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок - відмовити.
Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М.М.