Справа № 304/761/23 Провадження № 1-кс/304/194/2023
03 травня 2023 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12023071130000070 від 10 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 12023071130000070 від 10 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на камеру зовнішнього відеоспостерження, чорного кольору, з кабелем та картою пам'яті з написом «Micro SD» 32 GB всередині, що була добровільно видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаним майном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, в ході якого встановлено, що 10 березня 2023 року о 07.36 год на лінію «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 про те, що в ніч з 09 на 10 березня 2023 року невідома особа шляхом вільного доступу викрала камеру зовнішнього спостереження з магазину «Всячина», розташованого у м. Перечин, вул. Б.Хмельницького, 42 А; сума завданих збитків близько 2 300 грн. Того ж дня дане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 120230711300000070 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Прокурор вказує, що 30 квітня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , добровільно видав працівникам поліції камеру зовнішнього відеоспостереження, чорного кольору, з кабелем та картою пам'яті з написом «Micro SD» 32 GB всередині, яку придбав у невідомої особи чоловічої статі. Зазначені речі прокурор вважає об'єктом вчинення кримінального правопорушення та вказує, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського РУП постановою від 01 травня 2023 року добровільно видана ОСОБА_4 відеокамера визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону щодо накладення арешту на майно, прокурор просить клопотання задовольнити.
Ініціатор клопотання у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд такого за його відсутності.
У судове засідання власника майна ОСОБА_5 також не з'явилася, про місце, дату та час розгляду клопотання повідомлялася у встановленому законом порядку, передбаченому ч.1 ст. 135 КПК України, здійсненням виклику по телефону.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання видно, що 10 березня 2023 року о 07.36 год на лінію «102» надійшло повідомлення ОСОБА_5 про те, що в ніч з 09 на 10 березня 2023 року невідома особа шляхом вільного доступу викрала камеру зовнішнього спостереження з фасаду магазину «Всячина», розташованого у АДРЕСА_2 ; сума завданих збитків близько 2 300 грн. (а. к. 7, 8).
Десятого березня 2023 року за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023071130000070 від 11 березня 2023 року (а. к. 4).
З наявних у матеріалах клопотання письмових пояснень ОСОБА_5 від 09 квітня 2023 року встановлено обставини події, що мала місце у ніч на 10 березня 2023 року по АДРЕСА_2 біля приміщення належного їй магазину (а. к. 15-17). Протоколом огляду місця події від 10 квітня 2023 року за добровільною згодою ОСОБА_5 було оглянуто приміщення магазину «Всячина», що розташований у АДРЕСА_2 , виявлено і вилучено дерев'яну палицю, довжиною 220 см, на кінці якої намотаний ізольований алюмінієвий дріт (а. к. 9, 10-13).
В той же час 30 квітня 2023 року ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції камеру зовнішнього відеоспостереження, чорного кольору, яку було вилучено за протоколом огляду місця події від 30 квітня 2023 року (а. к. 18, 19-21).
Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 про визнання предмету речовим доказом від 01 травня 2023 року камеру зовнішнього спостереження, чорного кольору, з кабелем та наявною всередині карткою пам'яті з написом «Micro SD» 32 GB визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023071130000070 (а. к. 22-23).
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Ініціатором клопотання доведено, що добровільно видана ОСОБА_4 камера зовнішнього спостереження має значення речового доказу у кримінальному проваджені №12023071130000070 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довела слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання такого як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Положеннями ч. 5 ст. 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №12023071130000070 від 10 березня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на камеру зовнішнього відеоспостерження, чорного кольору, з кабелем та картою пам'яті з написом «Micro SD» 32 GB всередині, що була добровільно видана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 , заборонивши розпорядження та користування таким майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1