Справа № 304/397/23 Провадження № 2/304/169/2023
26 квітня 2023 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/397/23 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ворочево Перечинського району Закарпатської області померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими будівлями та спорудами. За життя покійна заповіту не залишила, проте вона прийняла спадщину за такою, оскільки постійно проживала разом з матір'ю за вищевказаною адресою (до зміни адреси та зміни районів Закарпатської області - АДРЕСА_2 ). Інших спадкоємців матері першої черги за законом немає, заяв про прийняття спадщини за нею ніхто з можливих спадкоємців не подавав. Зазначає, що будинок, який є спадковим майном, був побудований у 1935 році її бабою (матір'ю матері) - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Ворочево Перечинського району Закарпатської області. Саме остання була забудовником та до смерті головою цього домогосподарства. За життя, а саме 04 квітня 1973 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений нотаріусом Великоберезнянської нотаріальної контори, реєстровий № 521, яким все належне їй майно, в тому числі будинок АДРЕСА_3 , заповіла своїй дочці (матері позивачки) ОСОБА_2 та своєму зятю (батькові позивачки) ОСОБА_4 , кожному з них в рівній долі. Мати позивачки прийняла спадщину за своєю матір'ю, вступивши протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини в управління та володіння спадковим майном - належним матері будинком, її речами, що знаходилися у будинку, так як постійно на день смерті матері та протягом шести місяців після її смерті проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 (до зміни адреси та зміни районів Закарпатської області - АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ). Крім її матері спадкоємців ОСОБА_3 першої черги за законом немає. Батько матері та її чоловік ОСОБА_4 померли ще задовго до неї. Заяв про прийняття спадщини за ОСОБА_3 ніхто з можливих спадкоємців не подавав. Таким чином її покійна мати ОСОБА_2 успадкувала за своєю матір'ю ОСОБА_3 за заповітом та за законом всю спадщину, зокрема і вказаний житловий будинок. Для оформлення спадкування за матір'ю та отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулася до нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Маріаша В.І., який у зв'язку з відсутністю документів, які посвідчують право власності на вказаний будинок, а також враховуючи, що право власності на такий не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повідомив про неможливість оформлення спадкування будинку та видачі свідоцтва про право на спадщину, одночасно роз'яснивши необхідність звернення до суду. З огляду на вищевикладене просить визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити; одночасно не вирішувати питання щодо процесуальних витрат (а. с. 53).
Представник Перечинської міської ради Закарпатської області як відповідача у підготовче судове засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та не заперечив проти задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 з місцем реєстрації - виконком Ворочівської сільської Ради народних депутатів 28 грудня 1995 року (а. с. 7, 10, 11, 15, 20, 32, 33, 34-36).
ОСОБА_3 на випадок смерті все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалася, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на яке законом вона матиме право, в тому числі і житловий будинок, розташований у АДРЕСА_3 , заповіла своїй дочці ОСОБА_2 та своєму зятю ОСОБА_4 , кожному з них в рівній долі, про що свідчить заповіт від 04 квітня 1973 року, посвідчений нотаріусом Великоберезнянської державної нотаріальної контори Пастеляк М.В., за реєстром № 521 (а. с. 16).
Як вбачається з довідок, наданих відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області 03 лютого 2023 року за № 30 та 07 лютого 2023 року за № 03, згідно із записом у погосподарській книзі № 6, особовий рахунок № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була забудовником та головою домогосподарства будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до присвоєння нової поштової адреси: АДРЕСА_2 ), де на день її смерті та протягом шести місяців до 28 червня 1996 року були зареєстровані та проживали постійно: донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; внучка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; чоловік внучки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; правнучка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 14, 17). Згідно витягу зі Спадкового реєстру № 71670199 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 02 березня 2023 року спадкова справа на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заведена (а. с. 18).
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим Кодексом чинності.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_3 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд вважає необхідним застосувати до даних правовідносин норми ЦК УРСР.
Так, відповідно ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 534 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Однак, відповідно до ст. 548 цього Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Згідно ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_2 як спадкоємець за заповітом протягом строку, встановленого ст. 549 ЦК Української РСР, фактично вступила в управління спадковим майном, так як була зареєстрована та проживала у останньому, згідно ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовилася, тому вважається такою, що її прийняла одноособово, оскільки ОСОБА_4 як інший спадкоємець за заповітом помер ще ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 19).
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_7 - ОСОБА_2 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконкомом Ворочівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 28 травня 2012 року (а. с. 7, 9, 10, 11).
Враховуючи те, що спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому відносини спадкування регулюються правилами ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно довідки, наданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області 03 лютого 2023 року за № 31, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 (до присвоєння нової поштової адреси: АДРЕСА_2 ) разом зі своєю донькою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 12).
Згідно повідомлення завідувача Перечинської державної нотаріальної контори від 20 квітня 2023 року № 41/01-16, виданого на підставі інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №72205506 від 20 квітня 2023 року спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заведена (а. с. 52).
Разом з цим, відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Маріаш В.І. від 07 березня 2023 року № 08/02-14 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у зв'язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно та відсутністю відомостей про реєстрацію права власності на таке в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 21). Згідно архівної довідки, наданої відділом «Центр надання адміністративних послуг» Перечинської міської ради Закарпатської області № 30/14-11 від 08 лютого 2023 року, в архіві РКП «Бюро технічної інвентаризації» відсутня інвентаризаційна справа щодо реєстрації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ) (а. с. 22). Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №322735444 від 14 лютого 2023 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки та обтяження у вказаних реєстрах щодо майна по АДРЕСА_1 також відсутні (а. с. 23).
Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3 ст. 1296 цього Кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не відмовилася від неї, а наявність інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті її матері ОСОБА_2 , не встановлено (а. с. 12, 52), тому позивач прийняла таку одноосібно. Оскільки у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, тому суд, використовуючи винятковий спосіб їх захисту - визнання права власності на спадкове майно, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що згідно квитанції № 1 від 07 березня 2023 року позивачем ОСОБА_1 сплачено 1 073,60 грн судового збору (а. с. 37).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як вбачається з поданої позивачем заяви, остання, з врахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 534, 548, 549 ЦК Української РСР, ст. 331, 328, 1216-1218, 1223, 1258, 1261, 1262, 1268-1270, 1273, 1296, 1297, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 258-259, 265 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Перечинської міської ради Закарпатської області (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16; код ЄДРПОУ 04351274) про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.