Справа №309/3016/22
1-кп/303/427/22
02 травня 2023 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючого -судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , захисників обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12022071040000272 від 23.03.2022 про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 351, ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 342 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 351 КК України,
У вересні 2022 року до Мукачівського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження №12022071040000272 від 23.03.2022 про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 - ч.1 351, ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 342 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.1 351 КК України.
Захисники обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 заявили письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт від 27.07.2022 не відповідає вимогам ст. 291 КПК та підлягає поверненню прокурору, оскільки органом досудового розслідування не деталізовано в обвинувальному акті об'єктивної сторони інкримінованих обвинуваченим злочину та проступку, не визначено учасників подій, не надано їм процесуального статусу у провадженні; формулювання обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 викладено абсолютно ідентично для всіх обвинувачених, а відтак таке поверхневе викладення фактичних обставин є недопустимим в обвинуваченні з огляду на положення п.5 ч.2 ст.291 КПК України; обвинувальний акт містить формулювання про опір обвинувачених «іншим працівникам правоохоронного органу", яких в ході досудового розслідування не встановлено, не зазначено яким чином кожен з обвинувачених цей «опір» вчиняв; потерпілими у злочині за ч. 2 ст. 342 КК України є працівники відповідного правоохоронного органу, проте, в обвинувальному акті ні сам ОСОБА_31 , ні «інші працівники правоохоронного органу» не отримали статусу потерпілих, на відміну від депутатів міської ради, а відсутність потерпілого та визначених інших осіб правоохоронного органу, яким вчинявся опір, в контексті ч. 2 ст.342 КК України виключає процесуальну можливість призначення та подальший розгляд справи по суті.
Таким чином, при викладенні фактичних обставин та формулюванні обвинувачення за ч.1 ст. 28- ч.1 ст. 351 КК України прокурор не зазачив дії кожного окремого обвинуваченого, як того вимагає ст. 291 КПК України, оскільки, тоді більшість із них треба було б виключати з числа обвинувачених за відсутністю в їх діях складу інкримінованого правопорушення, а відтак викладені фактичні обставини та формулювання обвинувачення не розкриває, які саме дії, що кваліфікуються за ч.1 ст.351 КК України вчинили обвинуваченні, що є порушенням права на захист вже на етапі призначення обвиунвального акту до розгляду.
В судовому засіданні захисники обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_30 підтримали заявлене клопотання про повернення обвинульного акту прокурору, посилаючись на те, що невідповідність викладеним фактичним обставинам правовій кваліфікації, на їх думку, свідчить про дефект обвинувачення і є підставою для повернення обвинувального акту.
Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 в судовому засіданні підтримали клопотання захисників ОСОБА_29 та ОСОБА_30 про повернення обвинувального акту прокурору та просили таке задовольнити.
Представник потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підтримав подане письмове клопотання про скасування, накладеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 грошового стягнення на потерпілого ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_30 про повернення обвинульного акту прокурору та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, посилаючись на обставини викладені в поданих письмових запереченнях.
Заслухавши доводи та запечення сторін кримінального провадження, суд приходить до слідуючого висновку.
За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Таким чином, підставами для повернення обвинувального акту прокурору згідно даної норми закону, є його невідповідність нормам процесуального права. Чинним КПК України порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акта, передбачено ст. 291 КПК України.
Таким чином, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
За ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним
рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального
правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт
повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Аналіз вищезазначених положень кримінально-процесуального законодавства свідчить про те, що процесуальне рішення прокурора, яким є обвинувальний акт, в частині викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, повинно містити опис всіх складових об'єктивної та суб'єктивної сторін, кваліфікуючих ознак, опис всіх необхідних
елементів доказування цього кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 91 КПКУ, та серед іншого: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Зокрема, обвинувальний акт має містити викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення й статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст.291 КПК).
Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на
окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення це твердження про
вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
Частиною першою ст.337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків,передбачених цією статтею.
Прокурор в обвинувальному акті повинен не тільки описати подію злочину
(час, місце, спосіб, знаряддя злочину, тощо), але і мотивувати своє рішення -обвинувачення у вчиненні злочину та кваліфікацію, яка інкримінується
обвинуваченій особі. Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 ухваленому у справі «Ващенко проти України» зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи Компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».
У рішенні від 25.07.2000 ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії» прописано, що обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного ...розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 Конвенції.
У рішенні від 09.10.2008 прийнятому у справі «Абрамян проти Росії» вказано, що деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».
В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.
Обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , Клібанському пред"явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 351 КК України - у перешкоджанні діяльності депутата місцевої ради, за кваліфікуючими ознаками: невиконання службовою особою законних вимог депутатів місцевої ради та створення штучних перешкод у їх роботі, вчинене групою осіб.
Інкриміноване обвинувачення, як і диспозиція ст. 351 ККУ передбачає вчинення злочину спеціальним суб'єктом - службовою особою.
Кримінальний закон надає визначення поняття службової особи, як особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Пленум Верховного суду України в Постанові від 26 квітня 2002 року №5 зазначив, що організаційно-розпорядчими обов'язками є обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Під адміністративно-господарськими обов'язками розуміють обов'язки щодо управління або розпоряджання державним, колективним або приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями /тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі мають начальники планово- господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючі складами, магазинами, майстернями, ательє, їхні заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери та ін.
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні (адвокат, лікар, вчитель та ін.), виробничі (наприклад, водій) або технічні (друкарка, охоронець та ін.) функції, можуть визнаватися службовими особами тільки за умови, якщо разом із ними функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
З урахуванням зазначеного, формулювання обвинувачення не містить посилання на те, які організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки виконували 23 березня 2022 року обвинувачені .
Пункт 2 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що обвинувальний акт, крім іншого, повинен містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
У випадку обвинувачення спеціального суб'єкта - службової особи, такі анкетні відомості повинні також включати і найменування посади, яку займав обвинувачений під час вчинення злочину, для визначення суб'єкта, який виконував службові обов'язки.
Всупереч зазначеному, у формулюванні обвинувачення суб'єкти вчинення злочину за ст. 351 КК України розподілені наступним чином. Частина обвинувачених - охоронці ТОВ «Охоронне підприємство «ФОРТ»: ОСОБА_9 - керівник, який виконував 23.03.22 р. функції охоронця особисто; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 (не працював на підприємстві і не виконував охорону об'єкта 23.03.22 р.), ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , а частина - «будучи разом із охоронцями», тобто не працівники цього охоронного підприємства: ОСОБА_25 , ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_26 , а відтак останні не є суб'єктами злочину за ч. 1 ст. 351 КК України, оскільки вони не працівники цього товариства, не займали будь-які посади і не виконували посадові обов'язки в розумінні диспозиції ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 351 КК України.
З огляду на вищевикладені недоліки обвинувального акту, відсутність викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, що суперечить п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість призначення до судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022071040000272 від 23.03.2022 у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
За таких обставин, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071040000272 від 23.03.2022 підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 за неявку в судове засідання накладено грошове стягнення на потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Вирішуючи письмове клопотання представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8 про скасування, накладеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 грошового стягнення на потерпілого ОСОБА_5 , суд приходить до слідуючого.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 накладено грошове стягнення на потерпілих: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 грошове стягнення - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 300 гривень.
Згідно ст.147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладання грошового стягнення.
Клопотання адвоката ОСОБА_8 про скасування грошового стягнення, накладеного ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 на потерпілого ОСОБА_5 , обгрунтовано тим, що потерпілий ОСОБА_5 не з"явився в судове засідання, призначене на 15 год. 00 хв. 24.10.2022 з поважних причин, оскільки 24.10.2022 знаходився в м. Ужгород та через оголошену повітряну тривогу, що підтверджується повідомленням з ЗМІ та яка тривала в період часу з 13 год. 21 хв. по 14 год. 49 хв. 24.10.2022, не мав фізичної змоги своєчасно прибути з м. Ужгорода в Мукачівський міськрайонний суд.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що ухвала про накладання грошового стягнення підлягає скасуванню в частині накладення грошового стягнення на потерпілого ОСОБА_5 , оскільки потерпілий не з'явився у судове засідання з поважних причин.
Керуючись ст.ст. 147, 291, 293, 314-315, 376 КПК України, суд
Клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_30 в інтересах обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 про повернення обвинувального акта прокурору - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022071040000272 від 23.03.2022 про обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 351, ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 342 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 - ч.1 ст. 351 КК України, з додатками повернути прокурору Хустської окружної прокуратури.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 24.10.2022 в частині накладення на потерпілого ОСОБА_5 грошового стягнення - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1