Справа № 127/17946/15-ц
Провадження № 6/127/143/23
04 травня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню,-
У квітні 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 якою він просив визнати виконавчий лист №127/17946/15 ц, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 23.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № CM-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 року станом на 25.06.2015 року у розмірі 279 355.98 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ (26.844 в еквіваленті до національної валюти України складає 7499031.93), стягнення з ОСОБА_1 в рівних частинах на користь ПАТ «ОТП Банк» 3654 грн в рахунок відшкодування судових витрат, таким, що не підлягає виконанню. Мотивує заявлені вимоги тим, що рішенням суду від 19.04.2017 року стягнено солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором СМ-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 року станом на 25.06.2015 року у розмірі 279 355.98 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ (26.844 в еквіваленті до національної валюти України) складає 7499031.93, та судові витрати. На підставі вказаного рішення суд видав виконавчі листи. Право вимоги до боржника декілька раз переуступалось і наразі належить ОСОБА_3 . Наразі ОСОБА_3 видала довідку ОСОБА_1 про відсутність будь яких фінансових претензій за вказаним кредитним договором. З огляду на зазначене вважає, що оскільки у нього відсутній борг повністю, то виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що 19 квітня 2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/17946/15-ц вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором СМ-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 року станом на 25.06.2015 року у розмірі 279 355.98 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ (26.844 в еквіваленті до національної валюти України) складає 7499031.93, також стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 в рівних частинах на користь ПАТ «ОТП Банк» 3654 гр-ні в рахунок відшкодування судових витрат.
На підставі вищевказаного рішення суду 23 жовтня 2018 року були видані чотири виконавчі листи (а.с. 154, 3 том).
22.09.2021 АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором СМ-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 та договором поруки SR-SMEB01/316/2008/2 від 18.08.2008 ТОВ «ФК «АМБЕР».
ТОВ «ФК «АМБЕР» уклало договір із ОСОБА_3 згідно якого право вимоги за кредитним договором та договором поруки в тому числі до ОСОБА_1 перейшло до неї.
ОСОБА_3 повідомила, що будь-яких фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 в частині виконання умов кредитного договору СМ-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008, забезпеченого порукою за договором поруки SR-SMEB01/316/2008/2 від 18.08.2008 не має, боржник виконав свої зобов'язання у повному обсязі.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України встановлено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Захист прав в порядку цивільного судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також у інших, спеціальних (окремих) провадженнях, зокрема у спосіб вирішенням процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) (розділ VI ЦПК України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції .
Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 432 ЦПК України).
Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, закон передбачає можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення (матеріально правові обставини), наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність встановлення питань виконання судового рішення (процесуально-правові обставини).
Верховний Суд у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 2-3558/2010 дійшов висновку про те, що на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Відповідно до статей 12, 77 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене вважає, що виконавчий лист виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 23.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № CM-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 слід визнати таким, що не підлягає виконанню оскільки відсутні майнові претензії до боржника.
На підставі викладеного, керуючись, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512-519 ЦК України, ст.ст. 259, 260, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист №127/17946/15ц, виданий Вінницьким міським судом Вінницької області 23.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товаритсва «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № CM-SMEB01/316/2008 від 18.08.2008 року станом на 25.06.2015 року у розмірі 279 355.98 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ (26.844 в еквіваленті до національної валюти України складає 7499031.93 грн), стягнення з ОСОБА_1 в рівних частинах на користь публічного акціонерного товаритсва «ОТП Банк» 3654 грн в рахунок відшкодування судових витрат, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: