іменем України
09 травня 2023 року м. Шаргород
Справа №152/559/23
Провадження №3/152/295/23
Суддя Шаргородського
районного суду
Вінницької області - Славінська Н.Л.,
розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 24.07.2001 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,
- за ч.1 ст.183-1 КпАП України,
встановив:
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КпАП України, зокрема в тому, що 06.04.2023 року у м. Шаргород встановлено, що ОСОБА_1 допустив несплату аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвела до виникнення заборгованості з 08.02.2022 року по 06.04.2023 року в сумі 72844,95 грн., яка сукупно перевищує суму платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Частиною 1 ст.276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , є місце виконання судового рішення.
Так, ч.1 ст.24 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у м. Шаргород тепер Жмеринського району Вінницької області, при цьому рішення про стягнення з нього аліментів виконується Шаргородським відділом ДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за місцем проживання останнього.
Так, відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року, в Україні утворено 136 нових та ліквідовано 490 районів, в тому числі, ліквідовано Шаргородський район Вінницької області та утворено Жмеринський район (з адміністративним центром у м. Жмеринка) та Тульчинський район (з адміністративним центром у м. Тульчин) у складі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3.1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року №807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX.
ОСОБА_5 , де зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 і де за місцем реєстрації проживання останнього виконується рішення суду про стягнення з нього аліментів, входить до територіальної юрисдикції Шаргородського районного суду, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року.
Відтак, справа про адміністративне правопорушення підсудна Шаргородському районному суду.
Розгляд справи призначено на 09.05.2023 року та викликано ОСОБА_1 в судове засідання.
В суд 09.05.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом вручення судової повістки про виклик до суду на 09.05.2023 року, яку отримав 04.05.2023 року (а.с.13).
При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавав будь-яких заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи про адміністративне правопорушення, заперечень щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.04.2023 року.
Так, частиною 1 ст.277-2 КУпАП встановлено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Відтак, про дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся завчасно.
З огляду на викладене вважаю за можливе розглянути матеріали справи у відсутності ОСОБА_1 , що відповідає положенням ч.1 ст.268 КпАП України, якою передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, суд зауважує, що ч.2 ст.268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ вказаної категорії.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У п.41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) зазначається, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Судом встановлено наступні обставини: 1) судова повістка з інформацією про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення вручена ОСОБА_1 04.05.2023 року під розписку (а.с.13); 2) будь-які клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справи, останнім не подані.
Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд у Шаргородському районному суді справи про адміністративне правопорушення щодо нього, але останній, не прибувши до суду на визначені дату та час для розгляду справи про адміністративне правопорушення, своїми фактичними діями ігнорує виклик, що вказує на його небажання брати участь в судовому розгляді та, фактично, таким чином він реалізує надане йому право не з'являтися для розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 своєчасно сповіщався про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вживав заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти викладених у протоколі обставин, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.
Проте, розгляд справи про адміністративне правопорушення має встановлений КУпАП строк, тому відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відтак, суд, відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ч.1 ст.245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Винуватість ОСОБА_1 доведена матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №774053 від 25.04.2023 року (а.с.1); протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.04.2023 року (а.с.5-6); постановою про закриття кримінального провадження від 10.04.2023 року (а.с.3-4); розрахунком заборгованості по аліментах від 31.03.2023 року (а.с.10); письмовим поясненням ОСОБА_2 від 05.04.2023 року (а.с.7); письмовим поясненням ОСОБА_1 від 10.04.2023 року (а.с.8-9).
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №774053 від 25.04.2023 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки протокол містить відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала, зазначено про відмову від підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 прав та обов'язків, повідомлено про розгляд справи в Шаргородському районному суді, надано право подати пояснення до протоколу, яким останній скористався та надав пояснення на окремому аркуші (а.с.8-9).
З постанови про закриття кримінального провадження від 10.04.2023 року вбачається, що за фактом ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання дітей було внесено відомості до ЄРДР за №12023025150000028 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України. Кримінальне провадження №12023025150000028 від 10.04.2023 року закрито у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України (а.с.3-4).
З письмового пояснення ОСОБА_1 від 10.04.2023 року вбачається, що з 2007 року він перебував у шлюбі із ОСОБА_2 . Спільне життя в шлюбі з ОСОБА_2 не склалося, у зв'язку з чим в 2018 році вони розлучилися. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому відомо про його обов'язок сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх спільних дітей, однак через відсутність достатніх коштів він немає можливості сплачувати аліменти. Офіційного місця працевлаштування він не має. По можливості він намагається сплачувати аліменти на утримання дітей, зокрема, 06.04.2023 року перерахував грошові кошти у сумі 5000 грн. В подальшому зобов'язується сплачувати аліменти на утримання своїх дітей (а.с.8-9).
З письмового пояснення ОСОБА_2 від 05.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 не виконує рішення суду про стягнення аліментів та не сплачує аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .
Вказані обставини також підтверджуються розрахунком заборгованості Шаргородського відділу ДВС у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31.03.2023 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей у розмірі 72844,95 грн. (а.с.10).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, що встановлено ст.251 КУпАП.
Суд вважає, що поліцейським зібрано достатньо доказів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Сукупність зазначених вище та проаналізованих судом доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Проаналізовані судом докази, які є послідовними та не суперечать один одному, дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП, тобто несплату аліментів на утримання дітей, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк, передбачений в санкції ч.1 ст. 183-1 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.183-1, ст.ст.283, 284, 287, 294, 325-1 КпАП України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.1 ст.183-1 КпАП України і призначити йому адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк сто двадцять годин.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування (ч.ч.1, 2 ст.325-1 КУпАП).
Строк виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконує призначену йому суспільно корисну працю. Суспільно корисні роботи виконуються не більше восьми годин… на день (ст.325-2 КУпАП).
У разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом (ст.325-4 КУпАП).
Суддя: