Справа №:755/5725/23
Провадження №: 1-кс/755/1270/23
"03" травня 2023 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , подане в межах кримінального провадження № 12023100040001602 від 01.05.2023 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Білоцерківського району Київської області, громадянина України, зі слів зареєстрований як приватний підприємець, неодруженого, з неповною середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , згідно клопотання раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Cлідчий слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.
01 травня 2023 року, тобто в період дії воєнного стану, приблизно о 12 годині ОСОБА_5 , взявши з собою бейдж з власним фото, скріпленим печаткою ФОП « ОСОБА_5 », перебував всередині будинку АДРЕСА_3 , де обрав об'єктом свого злочинного посягання кв. АДРЕСА_4 , де проживає гр. ОСОБА_7 , 1939 року народження, та подзвонив у двері квартири. Після того, як ОСОБА_7 відчинила вхідні двері, останній повідомив, що являється працівником газової служби, який прийшов з метою заміни газових лічильників, та попросився пройти всередину квартири для їх огляду. ОСОБА_7 , будучи введеною в оману ОСОБА_5 та будучи переконаною в тому, що останній дійсно є працівником газової служби, не здогадуючись про його дійсні наміри, впустила останнього в квартиру.
Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_5 оглянув газовий лічильник та почав писати відомості (квитанцію про купівлю лічильника), визначивши його вартість 9880 грн. Коли ОСОБА_7 повідомила, що в неї такої суми немає, ОСОБА_5 , з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої, повідомив, що зможе замінити газовий лічильник за 3000 грн, якщо остання надасть вказану суму в цей момент.
ОСОБА_7 , не здогадуючись про справжні наміри ОСОБА_5 , який представився працівником газової служби, пішла в кімнату, де взяла з-під ковдри грошові кошти в сумі 2000 грн., та підійшла до ОСОБА_5 з грошима в правій руці. Однак в цей час потерпіла почала усвідомлювати очевидність шахрайських дій ОСОБА_5 та повідомила, що розрахується тільки після установки газового лічильника та спілкування з іншими мешканцями будинку з цього приводу.
ОСОБА_5 , помітив, що ОСОБА_7 добровільно не надасть грошові кошти, які тримає у правій руці, після чого у нього раптово виник умисел на відкрите заволодіння чужим майном, та при спробі потерпілої вийти з квартири, ОСОБА_5 різко вирвав рукою грошові кошти у сумі 2000 грн., що були в руках ОСОБА_7 , вибіг з квартири та з місця вчинення злочину зник.
Побачивши це, ОСОБА_7 почала голосно кричати ОСОБА_5 , щоб він зупинився, та спробувала рушити за ним, однак через свій похилий вік не змогла його наздогнати.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу до підозрюваного, органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про те, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже усвідомлює можливе покарання у вигляді позбавлення волі, тому може вчинити спроби уникнути кримінальної відповідальності таким чином; чинити незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, оскільки йому відомі місця їх проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний непрацевлаштований, не має офіційних доходів.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Додатково зазначила, що підтверджень реєстрації підозрюваного, як фізичної особи-підприємця, ОСОБА_5 не надав.
Захисник підозрюваного - авокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі. Вважав ризики не доведеними. Окремо стверджував, що при затриманні ОСОБА_5 були отримані тілесні ушкодження. У зв'язку із чим просив слідчого суддю вжити заходів для обстеження ОСОБА_5 на предмет тілесних ушкоджень та надання необхідної медичної допомоги.
Підозрюваний підтримав позицію захисника.
Заслухавши доводи прокурора, з'ясувавши думку захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100040001602, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
01 травня 2023 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
02 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, ОСОБА_5 умисно вчинив дії, передбачені ч. 4 ст. 186 КК України, а саме - відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, а саме - протоколами проведених слідчих дій: протоколом огляду місця події; протоколом обшуку; протоколом допиту потерпілого; протоколами допиту свідків; тощо.
Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують.
З урахуванням зазначеного, посилання органу досудового розслідування на наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, заслуговують на увагу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років, при цьому, підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків, таких як власна родина чи місце роботи.
Враховуючи особу обвинуваченого, фактичні обставини за яких йому інкримінується вчинення цього правопорушення та повідомлено про підозру, початкову стадію досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про високий ступінь ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеними заявлені органом досудового розслідування ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на відсутність відомостей щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності в минулому.
Поряд з цим, слідчим суддею не отримано даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом свого здоров'я не може утримуватись в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України до підозрюваного ОСОБА_5 можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесятий розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, а саме - відсутність стійких соціальних зв'язків та місця роботи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які вказують на те, що існує велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити новий злочин, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі сорока прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
При цьому, при визначенні розміру застави, слідчий суддя зважує не лише на обсяг повідомленої підозри та можливість настання тяжких наслідків для конкретної особи, однак і виходить з тих позицій Європейського Суду, відповідно до яких визначення суми коштів, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими ознаками, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися.
Окрім цього, обираючи ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного відповідні обов'язки, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України.
Аналізуючи доводи захисника про те, що ОСОБА_5 під час затримання були заподіяні тілесні ушкодження, слідчий суддя зазначає наступне.
Зовнішній вигляд, стан затриманої особи в судовому засіданні не викликали підозр щодо вчинення відносно нього катування, насильства під час затримання чи тримання в уповноваженому органі державної влади.
Крім того, за клопотанням підозрюваного, прокурором було викликано швидку медичну допомогу та 03.05.2023 підозрюваного було оглянуто, зазначено тиск 120/80 та температуру 36,6.
Поряд з тим, відповідно до положень ст. 206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
З огляду на викладене вказані посилання сторони захисту мають бути ретельно перевірені.
З урахуванням положень п. 1 ч. 6 ст. 206 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023100040001602, організувати невідкладне проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виявлення слідів насильства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 208, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 29 червня 2023 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі сорока прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, що відповідно становить 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва та надати документ, що це підтверджує, до ДУ "Київський слідчий ізолятор".
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві;
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО: 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави визначити до 01 липня 2023 року, але не більше строків досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
В порядку ст. 206 КПК України зобов'язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023100040001602, організувати невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо виявлення слідів насильства.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1