2/754/879/23
Справа № 754/4636/17
Іменем України
28 квітня 2023 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Зотько Т.А.
за участю секретарів судового засідання Нагорної М.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідачки ОСОБА_3 ,
відповідача ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
22.11.2017 року до суду надійшов зустрічний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним Іпотечного договору.
22.11.2017 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання недійсним Іпотечного договору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.11.2018 року Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду спору.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
12.03.2019 позивачем ОСОБА_6 було подано до суду заяву про зміну предмету позову.
Згідно ухвали суду від 16.04.2019 дану заяву було залишено без руху.
24.04.2019 позивачем подано заяву про усунення недоліків та згідно з ухвалою суду від 22.05.2019 заяву про зміну предмету позову прийнято судом до провадження.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним - задоволено.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним - задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай А.І., про визнання договору іпотеки недійсним залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року в частині вирішення вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 про визнання договору іпотеки недійсним залишено без змін.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай Анна Іванівна про визнання договору іпотеки недійсним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 липня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
13.12.2022 цивільна справа в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.12.2022 року вище зазначена цивільна справа передана судді Зотько Т.А.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2022 справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання.
14.02.2023 від представника позивача - адвоката Назарова Р.Ю. на адресу суду надійшли клопотання про витребування доказів від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни належним чином засвідчену копію всіх матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 , серія та номер: 397, виданий 21.09.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасія Володимирівна та залучення співвідповідача - ОСОБА_8 .
Ухвалою судді від 14.02.2023 року клопотання представника позивача - адвоката Назарова Р.Ю. про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_8 та про витребування доказів задоволено в повному обсязі.
23.03.2023 року представником позивача - адвокатом Назаровим Р.Ю. було подано заяву про зміну предмету спору, заява обгрунтована тим, що з моменту подачі позову та часу розгляду справи відбулися зміни у законодавстві, що регулюють спірні відносини в частині визначених способів реалізації предмету іпотеки за рішенням суду, а тому вони звертаються до суду з даною заявою.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Назаров Р.Ю. подану заяву про зміну предмету позову підтримав, просив суд про її прийняття.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мазур Т.В. в судовому засіданні заперечували проти прийняття судом заяви про зміну предмету позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти прийняття судом заяви про зміну предмету позову.
Представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Костинюк Д.В. в судовому засіданні заперечувала проти прийняття судом заяви про зміну предмету позову.
Вивчивши подану заяву, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до ч. 4 ст.49 ЦПК України, у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Згідно вимог чинного законодавства, позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Таким чином, зміна предмету позову у даній справі можлива лише у тому випадку, коли змінилися фактичні обставини справи, що сталися після закінчення підготовчого засідання при первісному розгляді справи.
Представник позивача, в поданій ним заяві посилається на зміну судової практики та законодавства у питаннях способів реалізації предмету іпотеки, разом з тим, редакція закону на яку посилається представник була діючою на час проведення підготовчого засідання при первісному розгляді справи, яке було закрите 20.06.2019.
При цьому, представник позивача не надав суду належного обгрунтування того, що викладені ним у заяві про зміну предмету позову обставини виникли внаслідок зміни фактичних обставин справи, після закриття підготовчого засідання.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з вимогами ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до вимог ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що позивач мав права на зміну предмету позову до закінчення підготовчого засідання, яке було закрито згідно ухвали суду від 20.06.2019, а відтак з огляду на викладене, суд залишає без розгляду заяву про зміну предмету спору.
23.03.2023 на адресу суду від відповідача по справі ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_9 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай Анна Іванівна, ОСОБА_8 про визнання договору іпотеки недійсним.
Представник позивача - адвокат Назаров Р.Ю. заперечував проти поданої зустрічної позовної заяви, просив суд відмовити у її прийнятті.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мазур Т.В. проти прийняття до матеріалів справи зустрічної позовної заяви не заперечували.
Відповідач ОСОБА_4 подану зустрічну позовну заяву підтримав, просив суд про її прийняття та задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Костинюк Д.В. подану зустрічну позовну заяву підтримала, просила суд про її прийняття та задоволення.
Дослідивши матеріали зустрічного позову, суд приходить до висновку про відмову у її прийнятті, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема якщо вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, ст. 193 ЦПК України встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, дана справа перебуває в провадженні суду з 2017 року, відповідач ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про розгляд судом вказаної справи, він особисто приймав участь в судових засіданнях та висловлював свою думку щодо первісного позову, а також щодо прийняття зусрічних позовів, поданих співвідповідачем та 3-особою з самостійними вимогами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_4 не наведено жодних обґрунтованих підстав поважності пропуску визначеного ст. 193 ЦПК України строку для подачі зустрічного позову, а відтак в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_9 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай Анна Іванівна, ОСОБА_8 про визнання договору іпотеки недійсним суд відмовляє.
Разом з тим, судом роз'яснюється відповідачу ОСОБА_4 його право на захист своїх порушених прав шляхом звернення з вказаними позовними вимогами в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 49, 193, 260, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про зміну предмету позову - залишити без розгляду.
Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , 3-особа з самостійними вимогами: ОСОБА_9 , 3-особи без самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бакай Анна Іванівна, ОСОБА_8 про визнання договору іпотеки недійсним.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 08.05.2023.
Суддя: