Справа №932/4226/23
Провадження №2-о/932/98/23
05 травня 2023 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Дубрової К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,
Заявниця звернулася до суду з заявою, у якій просить встановити факт смерті рідної матері громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, селище Когань Путівльського району Сумської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Луганську, у віці 81 років.
В обґрунтування заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Отримати свідоцтво про смерть у відділу державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». На теперішній час зареєструвати факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луганськ, Луганської області, Україна, не є можливим у зв'язку з тим, що документи, для підтвердження факту смерті, які видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не відповідають визначеній формі. Тож, станом на сьогодні у неї відсутні документи, які дозволяють зареєструвати смерть згідно вимог національного законодавства та отримати свідоцтво про смерть, встановленого Україною зразка. Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно їй для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України.
У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, проте подала до суду письмову заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, заяву підтримувала в повному обсязі та просила задовольнити.
Представник заінтересованої особи Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, проте місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Положеннями ст. 2 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачено, що діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого 10.01.2023 року на тимчасово окупованій території України - Жовтневим відділом записів актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції Міністерства юстиції ЛНР, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у Луганській області, м. Луганськ.
Відповідно до копії довідки про причину смерті (до форми №106) №31, виданої 06.01.2023 року Державною установою «Луганською міською багатопрофільною лікарнею №8» Міським центральним патологоанатомічним відділенням, причиною смерті ОСОБА_2 (російською мовою) є «Отек мозга. Внутримозговое кровоизлияние».
Вирішуючи питання щодо оцінки доказів у справі, суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства є джерелом права, зокрема рішення у справах «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey», «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia», де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Враховуючи наведене, а також значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявниці, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, як доказами у справі документам, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
За таких обставин, оскільки заявниця фактично просить встановити факт смерті особи у певний час та в певному місці, що тягне за собою можливі юридичні наслідки, суд приходить до висновку, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Таким чином, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 263-265, 273, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Луганськ, Луганської області, Україна.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 317 ЦПК України допустити негайне виконання рішення шляхом його невідкладного направлення до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова