Справа № 168/345/23
Провадження № 2/168/138/23
09 травня 2023 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Малюти А.В.,
секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Старовижівської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яку прийняла позивачка шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Проте нотаріусом позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно у спадкодавця. Тому просилавизнати за нею право власності на житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .
У підготовче засідання позивачка не з'явилася. Її представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує. Просить позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачкою.
Представник відповідача Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області у підготовче засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов визнав.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог статтей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 76, заведеної після смерті ОСОБА_2 , встановлені наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.18). Був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 разом з дружиною - позивачкою ОСОБА_1 (а.с.7,20).
Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла дружина ОСОБА_1 шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини
При житті спадкодавець ОСОБА_2 заповіту не складав.
Інші спадкоємці за законом першої черги - діти спадкодавця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.12-17) спадщини не приймали та на неї не претендують. Позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити. Про що подали до суду відповідні заяви (а.с. 55-59).
Доказів про існування інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 судом не здобуто.
Таким чином судом встановлено, що позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно. Про що нотаріусом винесена відповідна постанова (а.с.39).
Випискою з погосподарської книги № 5 за 2005 рік Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області (а.с.19) підтверджується право ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивачкою виготовлено Технічний паспорт будинку садибного типу по АДРЕСА_1 (а.с.23-38).
Таким чином, суд приходить до переконання, що зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами входить до складу спадщини, на яку у позивачки виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Із заяви, поданої до суду вбачається, що відповідачем позовні вимоги визнаються в повному обсязі. Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання представника позивачки про залишення судових витрат за позивачкою задовольнити.
Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 141, 197, 198, 200, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України,
суд
Позов ОСОБА_1 до Старовижівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачкою ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.В.Малюта