Справа № 158/1404/23
Номер провадження 2-о/167/54/23
про залишення заяви без руху
09 травня 2023 року місто Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Н.В. Шептицька, вивчивши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Ківерцівської міської ради Волинської області, Ківерцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
01.05.2023 року заявник звернувся в Ківерцівський районний суд Волинської області із заявою про усиновлення дитини.
Розпорядженням Голови Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.05.2023 року, у зв'язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду справи у зв'язку з неможливістю призначення присяжних на справу, в порядку статті 31 ЦПК України, цивільна справа передана на розгляд Рожищенському районному суду Волинської області, в який надійшла 08.05.2023 року ( ас 39, 40).
Вивчивши заяву та додані до неї документи, важаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви ( заяви) без руху, повернення позовної заяви ( заяви) чи відмови у відкритті провадження.
Встановлено, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177, 311, 312 ЦПК України, виходячи з наступного.
В заяві ОСОБА_1 зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно частин 1, 2 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України « Про судовий збір» ( далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтями 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.
Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України « Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих ( померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих ( померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України « Про судовий збір», в якому йдеться про « справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: « У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду ( рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа " Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ( "KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону « Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даною заявою, що також розглядається в порядку окремого провадження, стало бажання заявника усиновити дитину.
Враховуючи викладене, доходжу висновку, що вимога заявника не пов'язана з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, справа № 545/1149/17.
Встановлено, що заява судовим збором не оплачена, а документи, що підтверджують інші підстави, крім пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України « Про судовий збір», звільнення заявника від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.
Згідно пп 4 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України « Про судовий збір», за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі - 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України « Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня становить 2 684 гривень.
Таким чином, заява про усиновлення дитини, яка розглядається судом в порядку окремого провадження, повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 536, 80 гривень.
Крім того, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 1 статті 312 ЦПК України, суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.
Згідно частини 1 статті 56 ЦК України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Заявник залучив, як заінтересовану особу - Орган опіки та піклування Ківерцівської міської ради Волинської області, що не відповідає вимогам частини 1 статті 56 ЦК України.
Крім того, вважаю за необхідне зазначити наступне.
До матеріалів справи долучено Акт обстеження умов проживання заявника від 06.09.2021 року № Т-870/02-07 за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаю увагу, що Акт обстеження, складений уповноваженими особами місцевого самоврядування, набуває чинності з дня його підписання та скріплення гербовою печаткою ради. Термін дії акту обстеження - 6 місяців з дня складання.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, доходжу висновку, що заяву слід залишити без руху і надати заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме:
- сплатити судовий збір за заяву у справах окремого провадження ( про усиновлення) у розмірі - 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536, 80 гривень.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України ( ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA058999980313141206000003578;
- залучити належну заінтересовану особу, відповідно вимог частини 1 статті 56 ЦК України.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви ( заяви) постановляє ухвалу про залишення позовної заяви ( заяви) без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175, 185, частиною 3 статті 294 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Ківерцівської міської ради Волинської області, Ківерцівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без руху і надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 ( десяти) днів з дня вручення копії даної ухвали.
Якщо заявник, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177, 311, 312 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо заявник не усуне недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертаєтьсяОСОБА_1 , що не позбавляє його права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рожищенського районного суду
Волинської області Н.В. Шептицька