Справа № 165/968/21
Провадження № 2/165/24/23
27 квітня 2023 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_3 ,
представників відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
встановив:
26 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 , ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої позовні вимоги обгрунтовують тим, що 27 липня 2020 року по вул. Маяковського в м. Нововолинську, внаслідок порушення водієм ОСОБА_6 «Правил дорожнього руху» відбулося зіткнення транспортних засобів внаслідок чого був пошкоджений автомобіль марки «Опель-Зафіра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 . Вважають, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику автомобіля ОСОБА_2 з вини відповідача ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Водій автомобіля «Опель-Зафіра» ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження у зв'язку з чим лікувався, на що потратив власні кошти для придбання ліків та медичних препаратів, тому вважають, що ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна та моральна шкода. Посилаються на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була забезпечена договором страхування у ПРАТ «Українська транспорта страхова компанія», страховий поліс № АР/4064845 від 20.02.2020 року, в якому визначено, що ліміт страхової відповідальності (страхове відшкодування) за шкоду спричинену життю і здоров'ю становить 200000,00 гривень, за шкоду заподіяну майну - 130000,00 гривень і франшиза становить 1500,00 гривень. Веказують, що в порядку досудового врегулювання спору, відповідно до приписів ст. 16 ЦПК України страховою організацією було добровільно відшкодовано матеріальну шкоду у зв'язку із пошкодженням автомобіля, розмір страхового відшкодування за спричинення матеріальної шкоди, визначений страховою організацією становить 94525,00 гривень. Посилаються на те, що матеріальна шкода завдана ОСОБА_2 полягає у збитках спричинених фізичним знищенням автомобіля, а її наявність матеріальної шкоди підтверджується копіями паспорта на ім'я ОСОБА_2 , копією технічного паспорта та висновками автомобільної товарознавчої експертизи, квитанцією про відшкодування шкоди страховою організацією. Вказують, що згідно з висновками товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель-Зафіра» складає 547935,66 гривень. Ринкова вартість автомобіля до ДТП становила 218426,85 гривень. Вартість збитків, заподіяних власнику автомобіля станом на час ДТП складає 218426,85, а на час проведення експертизи - 218337,17 гривень, залишкова вартість досліджуваного автомобіля після ДТП становить 10095,72 гривень. Тому вважають, що матеріальна шкода заподіяна ОСОБА_2 у зв'язку із пошкодженням автомобіля становить 208331,13 гривень (218426,85 - 10095,72 = 208331,13), а також вважають, що підлягає стягненню і розмір франшизи - 1500. 00 гривень, всього матеріальна шкода становить 209831,13 гривень. Крім того вказують, що матеріальна шкода заподіяна ОСОБА_1 полягає у витратах на лікування, що становить 3822,42 грн.
Позивачі у позові посилаються на те, що моральна шкода заподіяна ОСОБА_2 проявилась в тому, що внаслідок пошкодження майна вона не може користуватись автомобілем, в неї виникли додаткові труднощі у зв'язку із необхідністю придбати інший автомобіль, вона перенесла психологічний стрес, моральну шкоду оцінює в розмірі 50000,00 гривень. А моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 проявилася в тому, що він переніс фізичний біль та психологічний стрес, змушений був лікуватися від заподіяних тілесних ушкоджень, тому поніс фінансові витрати, через що сім'я опинилась у скрутному матеріальному становищі, що вплинуло на психологічне здоров'я, моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює в розмірі 80000,00 гривень.
Позивачі просять стягнути з відповідачів: з ПРАТ «Українська транспортна страхова компанія»: в користь ОСОБА_1 за витрати на лікування - 3822,42 грн. та 6500,00 грн. за заподіяну моральну шкоду; з ОСОБА_6 : в користь ОСОБА_1 за моральну шкоду в сумі 73500,00 грн., в користь ОСОБА_2 за пошкодження транспортного засобу та франшизу 209831,13 грн. та 50000,00 грн. за заподіяну моральну шкоду, а також просять стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 16654,00 грн.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та їхній прелдставник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що через декілька днів після дорожньо-транспортної пригоди звернувся до лікарні з тиском, був госпіталізований у терапевтичне відділення.
Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечує щодо стягнення з відповідача ОСОБА_6 в користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 коштів на відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,вважає розрахунок проведений стороною позивача необгрунтованим.
Представник відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" Степушенко П.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у відзиві та пояснив, що страхова компанія заплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 95000,00 грн., яке погодила із потерпілими та розмір якого їх задовільнив. Оскільки ОСОБА_1 до страхової компанії не звертався, то у них не було підстав на відшкодування йому майнової та моральної шкоди. Крім того зазначив, що немає доказів того, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди,останній звернувся до лікарні на 9-й день після даної ДТП з гепертонією, а це є хронічним захворюванням.
Заслухавши пояснення позивачів та їх представника, представників відповідачів, дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Як вбачається з постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 02 вересня 2020 року по справі №165/2199/20, ОСОБА_6 27.07.2020 року о 17 год. 00 хв. керуючи в місті Нововолинську по вул. Маяковського, автомобілем марки «Фольксваген Шаран», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виїзджаючи на головну дорогу не надав переваги у русі автомобілю марки "Опель Зафіра", номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_6 порушив п.16.11 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 14.09.2020 (а.с.11).
Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В силу ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина відповідача ОСОБА_6 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, пошкоджений автомобіль марки "Опель Зафіра", номерний знак НОМЕР_1 , 2007 року випуску, перебуває у власності позивача ОСОБА_2 (а.с.9).
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи №177 від 19 лютого 2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Opel Zafira", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 547953,66 грн. Ринкова вартість автомобіля марки "Opel Zafira", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , до дорожньо-транспортної пригоди, складає 218426,85 грн. Вартість шкоди, що заподіяна власнику автомобіля, через його пошкодження станом на час ДТП, складає 218426,85 грн., і станом на час проведення експертизи, складає 218337,17 грн. Залишкова вартість досліджуваного автомобіля після ДТП, складає 10095,72 грн. (а.с.13-19). Висновки експертизи підтверджені калькуляцією ремонту після ДТП №177 від 18.02.2021 року, що є додатком №1 до висновку експертизи (а.с.20-36).
Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 , як власника транспортного засобу марки «Volkswagen Sharan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" (поліс №АР/4064845 від 20.10.2020) (а.с.10).
Із узгодження розміру страхового відшкодування вбачається, що потерпіла сторона ОСОБА_2 04.09.2020 року погодилась на розмір страхового відшкодування страховика ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" потерпілому за шкоду при ДТП, за вирахуванням суми франшизи в розмірі 1500,00 грн., що становить 95000,00 грн. і є остаточною та подальшому перегляду сторонами не підлягає, як на користь потерпілої, так і іншої особи, яка має право на отримання відшкодування (а.с.37).
23 жовтня 2020 року ОСОБА_2 отримала страхове відшкодування у розмірі 94525,00 грн., що пітверджується фіскальним чеком (а.с.37 зі звороту).
Судом встановлено, що представник потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_6 з письмовою претензією про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок пошкодження автомобіля під час дорожньо-траснпортної пригоди в розмірі 114790,00 грн. та франшизу в сумі 1500,00 грн. (а.с.39).
Із письмової відповіді на претензію ОСОБА_6 від 10.12.2020 вбачається, що останній вважає, що страхова організація повинна була відшкодувати потерпілій ОСОБА_2 збитки в сумі 130000,00 грн. (а.с.40).
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Позивач ОСОБА_1 на підтвердження майнової шкоди в розмірі 3822,42 грн. долучив копії фіскальних чеків (а.с.48-49).
В судовому засіданні позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_3 не доведено суду, що витрати на лікування ОСОБА_1 у розмірі 3822,42 грн. були понесені саме на лікування синця, який було отримано внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27 липня 2020 року, в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що дані витрати понесені позивачем на лікування синця, що призначення здійсненні лікарем були для лікування саме синця, а навпаки є докази того, що ОСОБА_1 лікувався від гіпертонії та відсутні докази того, що дана гіпертонія пов'язана з зазначеною дорожньо-транспортною пригодою, а синець було зафіксовано лише на 9-й день після дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того наявний у матеріалах цивільної справи висновок консультативного заключення лікаря-спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №1 від 09.03.2021 не є належним доказом, оскільки ступінь тілесних ушкоджень визначається висновком судово-медичної експертизи.
Отже вимоги ОСОБА_1 до страховика ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" в частині стягнення витрат понесених ним на лікування в розмірі 3822,42 грн. є повністю безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Моральну шкоду позивач ОСОБА_1 обґрунтовує фізичним болем, психологічним стресом та лікуванням від заподіяних у дорожньо-транспортній пригодітілесних ушкоджень.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не звертався до страхової компанії для виплати коштів та не повідомив страхову компанію про даний страховий випадок.
Крім того у постанові Нововолинського міського суду Волинської області від 02 вересня 2020 року про визнання винним та притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відсутня інформація щодо осіб яким заподіяно тілесних ушкоджень. Вказано, що своїми діями ОСОБА_6 порушив п.16.11 ПДР України, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.11).
Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяних здоров'ю
Таким чином, страховиком відшкодовується тільки моральна шкода у разі заподіяння потерпілому шкоди ушкодженням здоров'я у розмірі 5 відсотків страхової виплати.
Моральна шкода заподіяна ОСОБА_1 у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не доведена в судовому засіданні оскільки не доведено, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27 липня 2020 року.
Враховуючи вищенаведене вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 6500,00 грн. та до відповідача ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 73500,00 грн. до задоволення не підлягають.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
За умовами ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, а згідно п.5 даної Постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
В судовому засіданні встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27 липня 2020 року автомобіль марки «Опель-Зафіра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є позивач ОСОБА_2 зазнав механічних пошкоджень, внаслідок чого ОСОБА_2 на думку суду, понесла моральні страждання у зв'язку із пошкодженням майна, а саме належного їй автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а тому суд виходячи з засад розумності і справедливості стягує з винуватця ДТП - відповідача ОСОБА_6 в користь позивача ОСОБА_2 5000,00 грн. моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді, що буде достатнім і справедливим та компенсує моральні страждання останньої.
Судом встановлено, що ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" визнала вищевказану подію страховим випадком, відповідно до ст.36 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» погодила із потерпілою ОСОБА_2 розмір страхового відшкодування та відповідно здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 95000,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_2 суму заподіяння майнової шкоди у зв'язку із пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначила наступним чином: 218426,85 грн. - 10095,72 грн. = 208331,13 грн., також вважає, що підлягає стягненню і розмір франшизи - 1500,00 грн., всього до стягнення: 209831,13 грн.
Однак в судовому засіданні встановлено, що ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 95000,00 грн. за майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому на відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 113330,93 грн., з розрахунку: 218426,65 грн. (розмір майнової шкоди, визначений позивачем) - 10095,72 грн. (залишкова вартість автомобіля) - 95000,00 (сума страхового відшкодування виплачена страховою компанією) = 113330,93 грн.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 понесла фактичні витрати у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді іоскільки заподіяну майнову шкоду остання обгрунтувала документально,
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_6 в користь позивача ОСОБА_2 113330,93 грн. на відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи встановлені судом фактичні обставини справи в контексті викладених норм законодавства, а також дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами заявлені позивачем ОСОБА_2 вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_6 відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді. на користь позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Відповідно до ст.137, 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача ОСОБА_6 в користь позивача ОСОБА_2 5500,00 грн. понесених по справі судових витрат, що підтверджені документально, зокрема понесені витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду, понесені витрати на проведення експертизи та витрати понесені на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ст.137, 141 ЦПК України вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення судових витрат до задоволення не підлягає.
Складання повного тексту рішення відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України було відкладено на десять днів.
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.272, ст.273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1194 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 9, 22-30, 33-36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 113330 (сто тринадцять тисяч триста тридцять) грн. 93 коп. на відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок пошкодження автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням автомобіля в дорожньо-транспортній пригоді.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 відмовити.
В позові ОСОБА_1 до ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення витрат на лікування та на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. понесених по справі судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку доВолинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 08.05.2023.
Головуючий суддя М.М. Ушаков