Справа № 161/4256/21
Провадження № 2/161/943/23
09 травня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із спільного майна,
Позивач ОСОБА_2 звернулась в Луцький міськрайонний суд з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна.
Від представника позивача надійшло клопотання про повернення в підготовче провадження. Клопотання обгрунтовує тим, що у постанові Верховного суду в складі колегії суддів Другого Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 ( провадження № 61-22087св19) зроблено висновок про те, що в разі коли майно належить на праві власності двом співвласникам, виділ частки в цьому майні лише для позивача неможливий, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється. Даний правовий висновок зроблено вже після звернення ОСОБА_2 з позовом до суду про виділ в натурі частки у праві спільної часткової власності. Як наслідок на даний час існує процесуальна потреба уточненні позовних вимог, а тому просить повернутися до розгляду справи в підготовче провадження.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала щодо повернення в підготовче провадження.
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Згідно частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок про те, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті».
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У справі, що розглядається ухвалою судді від 22 квітня 2021 року відкрито провадження з призначенням підготовчого засідання на 18 травня 2021 року.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2022 року по справі призначено судову інженерно-технічну експертизу, провадження по справі зупинено.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 вересня 2022 року провадження по справі відновлено, підготовче засідання призначено на 06 жовтня 2022 року.
Протокольною ухвалою в судовому засіданні 06 жовтня 2022 року підготовче провадження закінчено, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представником позивача в клопотанні не наведено вагомих підстав доцільності повернення до стадії підготовчого провадження. А, з врахуванням того, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, у представника позивача було достатньо часу у підготовчому провадженні для зміни підстав та предмету позовних вимог та приведення сформульованої позовної вимоги у відповідність до правового висновку Верховного Суду, про що вона зазначає в клопотанні.
Керуючись ст. 49,189 ЦПК України,
В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 - адвоката Андріяш Н.В. про повернення у підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки із спільного майна відмовити.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Філюк Т.М.