Справа № 157/141/22
Провадження №2/157/30/23
08 травня 2023 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Данилюк Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-позика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзОВ «Бізнес-позика», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов мотивовано тим, що 21 грудня 2021 року приватним нотаріусом Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №49041 про стягнення з позивачки на користь ТзОВ «Бізнес-позика» заборгованість за кредитним договором №129223-ЛЦ1-003 від 29 грудня 2020 року за період з 23 лютого по 03 грудня 2021 року в сумі 84553 грн 31 к. та додатково за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто 600 гривень. Позивачка вважає, що при вчиненні напису приватний нотаріус не пересвідчився в існуванні кредитних зобов'язань між нею та ТзОВ «Бізнес-позика», не переконався у безспірності заборгованості, а виконавчий напис було зроблено щодо кредитного договору, який не посвідчувався нотаріально, а тому повинен бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.
Позивачка вказує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662, від 26 листопада 2014 року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили. Оскільки виконавчий напис нотаріуса вчинено 18 листопада 2021 року, то нотаріус не міг керуватися розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, позивачка зазначає, що кредитний договір з ТзОВ «Бізнес-позика» нотаріально не посвідчувався та складений у простій письмовій формі.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем від 21 грудня 2021 року про стягнення з неї на користь ТзОВ «Бізнес-позика» грошових коштів простроченої заборгованості в сумі 84553 грн 31 к., плати як винагороди приватному нотаріусу за вчинення виконавчого напису в розмірі 600 грн та звільнити від сплати винагороди приватному виконавцю Прирозі С.С. в розмірі 500 грн, а також стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача ТзОВ «Бізнес-позика» у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
Судом встановлено, що 29 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Бізнес-позика» було укладено кредитний договір №129223-ЛЦ1-003.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 21 грудня 2021 року за реєстровим номером 49041 вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Бізнес-позика» заборгованості в розмірі 84553 грн 31 к. за кредитним договором №129223-ЛЦ1-003, укладеним 29 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Бізнес-позика», та 600 грн за вчинення цього виконавчого напису.
У виконавчому написі зазначено, що строк платежу за кредитним договором №129223-ЛЦ1-003 від 29 грудня 2020 року настав, боржником допущено прострочення платежів і стягнення заборгованості проводиться за період з 23 лютого 2021 року по 03 грудня 2021 року.
Вказаний виконавчий напис було пред'явлено для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі С.С., який 06 січня 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).
Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Разом зі цим, стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за поданими стягувачем документами, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31 січня 1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, вчиняючи виконавчий напис 21 грудня 2021 року за реєстровим номером 49041 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. не врахував, що станом на 21 грудня 2021 року постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів. Вказані обставини підтверджуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року зазначено, що вчинення виконавчого напису за кредитним договором є неправомірним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/1), визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами.
У порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, засвідченої стягувачем копії письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
В матеріалах справи відсутні копії письмової вимоги до позивачки про погашення заборгованості та підтвердження про отримання ним такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості, відсутні будь-які відомості щодо заборгованості ОСОБА_1 , а саме виписки по рахунку боржника, детального розрахунку заборгованості та інших доказів, які б підвереджували наявну заборгованість, що не дає можливість встановити факт реальної заборгованості перед ТзОВ «Бізнес-позика».
Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що позивачкою доведено невідповідність спірного виконавчого напису вимогам статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивачки витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 992 гривні 40 копійок.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 18, 512, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем 21 грудня 2021 року за реєстровим номером 49041, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-позика» заборгованості за кредитним договором 129223-ЛЦ1-003 від 29 грудня 2020 року в розмірі 84 553 (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три) гривні 31 копійка.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-позика» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-позика», вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 524, м. Київ, 011133 ЄДРПОУ 3195310470; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, проспект Григоренка, 15, прим. 3, м. Київ, 02068; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, вул. Прогресу, 7, м. Луцьк, Волинська область, 43025.
Головуючий: Б. С. Гамула