Справа №155/575/23
Провадження №2/155/228/23
про залишення позовної заяви без руху
04.05.2023 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., розглянувши позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лесика Сергія Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа: Горохівський відділ державної актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства
Представник позивача 02 травня 2023 року звернувся в суд із позовною заявою до відповідача, третя особа: Горохівський відділ державної актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.
Відповідно до змісту заявлених вимог, позивач просить визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_1 та зобов'язати Горохівський відділ державної актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відомості до актового запису від 23 квітня 2003 року №1.
Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності з п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), що визначено ч.5 ст.177 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України в постанові №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» в пунктах 1-3 дав судам наступні роз'яснення:
«Звернути увагу судів на те, що за загальним правилам дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції України (№ 254к/96-ВР) норми Сімейного кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК.
При розгляді справ названих категорій суди мають ураховувати, що відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» СК нормі законодавства, які регулювали шлюбно-сімейні правовідносини, втратили чинність із 1 січня 2004 року, за винятком норм розділу V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім'ю України які зберігаються чинність у частині, що не суперечить СК, до прийняття спеціального закону.
Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 Сімейного кодексу України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини».
Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами, з огляду на те, що ОСОБА_1 народилася до 1 січня 2004 року.
Відповідно до Закону про затвердження Основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про шлюб та сім'ю від 27 червня 1968 року, з 01 жовтня 1968 року введено в дію вказані основи законодавства про шлюб та сім'ю та в ст.16 цього Закону зазначено, що походження дитини від батьків, які не перебувають в шлюбі між собою, може бути встановлено за спільною заявою матері та батька в державних органах запису актів громадянського стану. При відсутності спільної заяви може бути встановлено в судовому порядку за заявою, зокрема, дитини по досягненню повноліття.
Відповідно до ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв з 01 січня 1970 року до набрання чинності Сімейним кодексом України, а саме до 01 січня 2004 року, походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи запису актів громадянського стану.
В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
За п.6 Указу Президії Верховної ради Української РСР «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР» від 29 грудня 1969 року правила частин другої та третьої статті 53 Кодексу про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала в шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, тобто після 1 жовтня 1968 року.
У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно з роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 відповідно до статей 213, 215 ЦПК (1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
У зв'язку з наведеним позивачу необхідно привести свої вимоги до відповідності з вимогами закону та звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Крім того, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджуються підстави встановлення її батьківства відносно ОСОБА_2 передбачені ч. 3 ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір» , суддя
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лесика Сергія Ігоровича до ОСОБА_2 , третя особа: Горохівський відділ державної актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області В.М. Сметана