Справа №155/183/23
Провадження №2-др/155/2/23
03 травня 2023 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Заяву мотивує тим, що 26 квітня 2023 року суддею Горохівського районного суду Волинської області винесено рішення по справі №155/183/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, яким позовні вимоги задоволено повністю. Однак, постановляючи дане рішення суд не вирішив питання про судові витрати, понесені позивачем за надання правової допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень. У зв'язку з цим, просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на його користь вищевказані витрати на правову допомогу.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Їхня неявка, відповідно до вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за таких обставин не здійснювалось, відповідно до ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 26 квітня 2023 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 завданні збитки в порядку регресу у розмірі 5297 (п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 65 копійок, а також судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Разом з тим, судом при постановленні вказаного рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оскільки до матеріалів позову, який надійшов на адресу суду в системі «Електронний суд», на момент його передачі судді для розгляду не було роздруковано та долучено договору про надання правової допомоги від 30 січня 2019 року, додаткову угоду та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Сторона позивача на підтвердження понесення судових витрат на правову допомогу надала суду наступні докази:
Договір про надання правової допомоги №30/01/19 від 30 січня 2019 року, укладений між адвокатом Самойленком Петром Миколайовичем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 ; додаткову угоду №097 від 11 листопада 2022 року до Договору про надання правової допомоги №30/01/19 від 30 січня 2019 року відповідно до якої представником позивача надано такі послуги: аналіз судової практики та обговорення з Клієнтом правової позиції по справі у загальній вартості 300 гривень, написання позовної заяви та підготовка документів для подання позову до суду вартістю 700 гривень, супровід та контроль судової справи (подання заяв, клопотань, звернення до державної виконавчої служби) вартістю 2000 гривень; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) до Договору про надання правової допомоги №30/01/19 від 30 січня 2019 року. Крім цього, в матеріалах справи містяться копія свідоцтва адвоката Самойленка П.М. про право заняття адвокатською діяльністю та платіжні доручення від 11 листопада 2022 року.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Статтею 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому суд зазначає про відсутність обов'язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, враховуючи те, що в даній справі відбуло лише два судові засіданні в які представник позивача жодного разу не з'явився, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 1000 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Керуючись ст. 132, 137, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.