Справа № 1-кп/593/62/2023
Бережанський районний суд Тернопільської області
"02" травня 2023 р.
В складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарі ОСОБА_2
З участю:
Прокурора - ОСОБА_3
Обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12022216050000168 від 01 листопада 2022 року стосовно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великий Ходачків Козівського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, депутатом не обирався, раніше не судимого, - обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України (в редакції із змінами від 5 квітня 2001 року) , -
З обвинувального акту вбачається, що у відповідності до вимог ст.81 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на 09 вересня 2010 року) однією з підстав набуття права власності громадянином України на земельні ділянки була безоплатна передача із земель державної і комунальної власності.
Реалізовуючи передбачене вимогами Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної форми власності, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, отримала рішення двадцять восьмої сесії Нараївської сільської ради Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області п'ятого скликання №228 від 09 вересня 2010 року про надання згоди на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,54 га для ведення особистого селянського господарства на території Нараївської сільської ради в межах населеного пункту за рахунок земель запасу сільської ради (сінокіс).
Вказаним рішенням ОСОБА_5 зобов'язано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на розгляд та затвердження в установленому законодавством порядку.
Вимогами ч.7 ст.118 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на 09 вересня 2010 року) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розробники документації із землеустрою, відповідно до ст.28 Закону України «Про землеустрій» (в редакції на 31 липня 2010 року) мають право зокрема виконувати роботи із складання документації із землеустрою; вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування, а також зобов'язані зокрема дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.
Для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,54 га для ведення особистого селянського господарства на території Нараївської сільської ради Бережанського району, в межах населеного пункту, за рахунок земель запасу сільської ради (сінокіс), ОСОБА_5 уклала договір №55 від 15 вересня 2010 року з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у період часу з 24 червня 2005 року по 02 серпня 2013 року, являвся фізичною-особою підприємцем з визначенням основного виду економічної діяльності 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
Виконавець у встановлений договором строк розробляє проект землеустрою, який включає текстові та графічні матеріали, обов'язкові положення, встановлені завданням на розроблення проекту, інші дані, необхідні для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки (п.7 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 26 травня 2004 року №677 (редакція від 26 травня 2004 року).
Відповідно до умов відведення земельної ділянки, виданих управлінням Держкомзему у Бережанському районі Тернопільської області 18 жовтня 2010 року, реєстраційний номер 1891, цільове призначення земельної ділянки, площею 1.54 га, проект землеустрою щодо відведення якої розробляв ОСОБА_4 , для ведення особистого селянського господарства.
Під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 площею 1,54 га, для ведення особистого селянського господарства на території Нараївської сільської ради в межах населеного пункту, в період вересня-грудня 2010 року, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 провів обстеження земельної ділянки, під час якого виявив, що в межах даної земельної ділянки розташований штучний ставок з площею водної поверхні близько 0,5 га.
Після обстеження земельної ділянки, в період вересня-грудня 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на підроблення документів, а саме на не зазначення факту наявності штучного ставка, з площею водної поверхні близько 0,5 га, у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.54 га ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області.
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, з метою погодження комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 1,54 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області та подальшого набуття ОСОБА_5 права власності на зазначену земельну ділянку, в період вересня-грудня 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність штучного ставка, з площею водної поверхні близько 0,5 га, на земельній ділянці площею 1,54 га, на території Нараївської сільської ради Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, перебуваючи на території с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, умисно підробив документи проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , зокрема План відведення земельної ділянки, не зазначивши наявність штучного ставка, з площею водної поверхні близько 0,5 га, на вказаній земельній ділянці.
Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, відповідно до вимог ч.8 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на 09 грудня 2010 року), 09 грудня 2010 року погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 1,54 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області та зазначено в висновку про те, що земельна ділянка не відноситься до земель водного фонду.
Рішенням другої сесії Нараївської сільської ради Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області шостого скликання №12 від 21 грудня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 1,54 га для ведення особистого селянського господарства та передано останній безоплатно у власність вказану земельну ділянку за рахунок земель запасу (не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту (сінокіс).
Також, вказаним рішенням сесії, ОСОБА_5 зобов'язано замовити у землевпорядній організації, яка розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлення Державного акту на право власності та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками встановленого зразка.
На підставі виготовленої ОСОБА_4 документації із землеустрою 22 лютого 2011 року сформовано земельну ділянку кадастровий номер 6120485100:02:001:0208 площею 1,54 га для ведення особистого селянського господарства.
В березні 2011 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_5 від 10 березня 2011 року, виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та згідно акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 10 березня 2011 року ОСОБА_4 межі земельної ділянки кадастровий номер 6120485100:02:001:0208, яка знаходиться за адресою: с.Нараїв Бережанського (на даний час Тернопільського) району Тернопільської області, площею 1,54 га, наданої у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства, закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Внаслідок кримінально-протиправних дій ОСОБА_4 , що відобразились у підробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме не зазначення факту наявності штучного ставка, з площею водної поверхні близько 0,5 га, ОСОБА_5 отримала у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 6120485100:02:001:0208 площею 1,54 га для ведення особистого селянського господарства про, що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серія номер ЯЛ №829300 від 01 квітня 2011 року.
Такі дії ОСОБА_4 досудовим слідством кваліфіковано за ч.1 ст. 358 КК України (в редакції із змінами,станом на 05 квітня 2001 року), як підроблення документа, який видається громадянином-підприємцем, який має право видавати такі документи і який надає права, з метою використання його іншою особою.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України. Своє клопотання обвинувачений у судовому засіданні підтримав та просить задовольнити, мотивував його тим, що кримінальне правопорушення поставлене йому у вину є кримінальним проступком, з дня його вчинення минуло більше трьох років. Визнає всі фактичні обставини вчинення поставленого йому у вину кримінального правопорушення, які вказані в обвинувальному акті, не заперечує їх, кається у вчиненому, вину визнає повністю. Також повідомив й підтвердив суду, що йому відомо, що підстави закриття кримінального провадження, не є реабілітуючими.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні щодо задоволення клопотання обвинуваченого та підстав, якими воно обґрунтоване, не заперечив, вважає, що провадження із зазначених підстав може бути закрите і обвинувачений звільнений від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення на підставі ч.1 ст. 49 КК України.
Суд, розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , вислухавши позицію прокурора, дослідивши подані прокурором матеріли кримінального провадження в обґрунтування його позиції, вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав, -
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Положеннями ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Санкцією ч.1 ст.358 КК України (чинної в редакції на час вчинення обвинуваченим злочину), визначено покарання за вчинення такого кримінального правопорушення: штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Відповідно до положень ст. 12 КК України ( в редакції чинній на даний час), кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 - ч.1 ст. 358 КК України (в редакції із змінами, станом 05 квітня 2001) належить до категорії кримінальних проступків.
Відповідно до положень ст. 12 КК України ( в редакції чинній на час вчинення злочину - березень 2011 року), кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 - ч.1 ст. 358 КК України (в редакції із змінами, станом 05 квітня 2001) належить до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 49 КК України (в редакції чинній на даний час) визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років і до дня набрання вироком законної сили, минуло три роки.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 49 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину - березень 2011 року) визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, злочин вчинив вперше, свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро кається у скоєному, матеріальні збитки, чи шкода, будь-якого іншого характеру, таким кримінальним правопорушенням не заподіяна.
Також судом встановлено, що з дня вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення (березень 2011 року) пройшло більше трьох років і обставин, за яких би перебіг давності у даному кримінальному провадженні зупинявся або переривався, або за яких обвинувачений не міг би бути звільнений від кримінальної відповідальності за перебігом строку давності, у судовому засіданні не встановлено.
Виходячи із встановлених у судовому засіданні фактичних обставин справи, суд вважає можливим застосувати давність щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та звільнити його від кримінальної відповідальності за строками давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України( в редакції станом на квітень 2001 року), закривши провадження із зазначених підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49 КК України, п.1 ч.2 ст. 284, ст.285, 286, 288,350, 372 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 358 КК України (в редакції станом на 05 квітня 2001 року) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-12022216050000168 від 01 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 358 КК України (в редакції станом на 05 квітня 2001 року) закрити у зв'язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1