Справа № 466/2254/23
Провадження № 1-в/466/120/23
іменем України
01 травня 2023 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
склад учасників провадження:
прокурор ОСОБА_3
представник Шевченківського
РВФДУ «Центр пробації»
у Львівській області ОСОБА_4
Шевченківського районного суду м. Львова подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 погоджене начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
встановив:
07.03.2023 року до Шевченківського районного суду м. Львова надійшло подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області області ОСОБА_5 погоджене начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирок набрав законної сили 06.10.2020 року. Вирок був направлений на виконання до уповноваженого органу з питань пробації 06.10.2020 року.
Відповідно до частини першої статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
До Личаківського районного суду м. Львова 09.11.2020 було скеровано подання на підставі ч. 3 ст. 26 Кримінально - виконавчого кодексу України про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.03.2021 подання Шевченківського районного відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області задоволено, розстрочено ОСОБА_6 призначену вироком суду суму штрафу 850 грн. на строк 2 місяці рівними частинами в розмірі 425 гривень д 01 травня 2021 року включно.
Станом на 05.05.2021 року Шевченківський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області не отримав від засудженого ОСОБА_6 квитанцію про сплату чергового платежу.
До Личаківського районного суду м. Львова 05.05.2021 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України скеровано подання відносно ОСОБА_6 про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Однак ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 08.12.2022 року у задоволенні подання Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області відмовлено.
Надалі до ВП№1 ЛРУП№1 ГУНП у Львівській області 05.01.2023 року скеровано матеріали відносно ОСОБА_6 для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 389 КК України.
Однак 13.02.2023 року з ВП№1 ЛРУП№1 ГУНП у Львівській області отримано відповідь, що оскільки опитати гр. ОСОБА_6 на час перевірки та встановити його винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не представилось можливим у зв'язку з його відсутністю, а тому викладені у зверненні відомості не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку передбаченому ст. 214 КПК України.
ОСОБА_6 , підлягає під дію ст.80 КК України.
З дня набрання чинності вироком, який не виконувався пройшло більше двох років, тобто закінчився строк давності виконання обвинувального вироку, який вступив у законну силу.
Вирок Личаківського районного суду м. Львова набрав законної сили 06.10.2020 року. Відповідно до інформації УІАП ГУНП у Львівській області від 15.02.2023 року ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався.
На даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Личаківського районного суду м. Львова від 03.09.2020 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений.
У судове засідання засуджений не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином. Причини не явки суду не відомі. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.
У судовому засіданні представник Шевченківського РВФДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 підтримала подання та просила його задовольнити, пославшись на викладені обставини.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення подання, пославшись на його обґрунтованість. Також зазначила, що така позиція не погіршує становище засудженого.
Судом в межах компетенції досліджені матеріали долучені до подання, заслухана думка учасників.
На думку суду подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати суд через місяць після закінчення строку виплати чергового платежу за поданням кримінально-виконавчої інспекції замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України слідує, що: особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст.80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності заст.389-1 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає що подання є обгрунтованим належно доведеним, та сумніву у суда не викликає, тому наявні підстави для задоволення подання, оскільки наявні підстави для звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст.80 ч.1 п.1 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись: ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, -
постановив:
Подання провідного інспектора Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 погоджене начальником Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Личаківського районного суду м. Львова від 03.09.2020 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у виді штрафу у розмірі 850 гривень, у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвали суду першої інстанції - протягом семи днів з дня її оголошення.
Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення, а саме до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України
- http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.
Суддя ОСОБА_1