Справа № 454/497/23
08 травня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач звернулася в суд з даним позовом та заявою про збільшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача у її користь аліменти на утримання трьох дочок у розмірі 3000грн. щомісячно на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що з 08.11.2007р. по 23.11.2022р. перебувла у шлюбі з відповідачем. Від сімейного життя сторони мають трьох спільних дітей - дочок, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживаєь із позивачкою та перебувають на її утриманні.
Обов'язок по утриманню дітей покладений на обох батьків, а дочки проживають із позивачкою та повністю перебувають на її утриманні. Відповідач добровільно коштів не надає, тому посилаючись на норми Сімейного кодексу України позивач змушена стягувати аліменти в судовому порядку.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 14.02.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково.
Свої заперечення мотивує тим, що після розірвання шлюбу він проживає разом з батьками. Він у добровільному порядку надає матеріальну допомогу дітям. На даний час він працює та отримує заробітну плату, в місць орієнтовно 6 860грн. Позивачка просить стягувати з нього аліменти на утримання трьох дітей в загальному розмірі 8500грн. щомісячно, що значно перевищує його місячний дохід.
Також, на даний час він хворіє, зокрема має проблеми з хребтом, у зв'язку з чим змушений лікуватися.
Крім цього, зазначає, що за час перебування у шлюбі з позивачкою вони проводили ремонт квартири, належної на праві власності позивачці, ним був взятий кредит в розмірі 120 000грн., який він фактично сплачує за допомогою своїх батьків.
Згідний сплачувати аліменти на утримання трьох дітей у розмірі 3 688,50грн. щомісячно.
Позивач надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідач не надав жодних доказів про те, що він у добровільному порядку надає матеріальну допомогу дітям. Надана копія договору споживчого кредиту, не може вважатися підтвердженням вказаних у відзиві обставин (ціль кредиту).
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що за час перебування у шлюбних відносинах у сторін народилося троє дітей - дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується копіями свідоцтв про народження.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначені ч.3 ст. 181 СК України, яка вказує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Згідно ст. 184 СУ України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
17.05.2017 року Президент України підписав ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів", згідно якого внесено зміни до законодавчих актів України, згідно якого ч.2 ст. 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 (шести) років; дітей віком від 6 (шести) до 18 (вісімнадцяти) років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні.
Крім цього, твердження відповідача про те, що перебуваючи у шлюбі ним був взятий кредит на ремонт житла не підтверджується належними та допустимими доказами.
Оскільки, відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що обов'язок утримувати дитину покладено на обох батьків, а у даній ситуації діти проживають з позивачкою і тому на неї покладено більший обсяг обов'язків по їх утриманню ніж на відповідача, що ставить сторони у нерівні умови. При цьому, судом враховується той факт, що відповідач працездатний, доказів того, що він має на утриманні інших осіб, на яких сплачує аліменти, суду не надані.
Що стосується доходу відповідача, суд бере до уваги те, що він працює, хворіє, проте не визнаний інвалідом, не подав документів, які б свідчили про протипоказання до будь-якої роботи, відповідно, має можливість і надалі працювати, тому, суд дійшов висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дітям.
На підставі викладених обставин, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.182 СК України, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , як батько дітей, зобов'язаний сплачувати на користь позивачки, аліменти на утримання дочок в розмірі по 2000 гривень щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше 50% (п'ятдесят відсотків) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 2000 (дві тисячі)грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 09.02.2023 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60коп. судового збору.
Дане рішення в частині сплати аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах сплати аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина