справа № 462/2653/23
08 травня 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023141390000155 з розгляду обвинувального акта про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Привітне Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, місце проживання якого зареєстроване та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє - 29.03.2023 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст.395 КК України до покарання у виді арешту строком на один місяць,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжено на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022 року з 05.30 год. 21.11.2022 року строком на 90 діб, 06.02.2023 року близько 21.00 год., перебуваючи на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в ході розпивання алкогольних напоїв з візуально знайомим ОСОБА_5 , взяв із кишені куртки потерпілого його мобільний телефон «Xiaomi Rеdmi 9C NFC Midnight Gray», 2GB RAM 32GB ROM, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 4979 грн., в чорному чохлі-книжці «Profit Premium», вартістю 399 грн., із захисною плівкою «PRO», розмір 2 (глянцева), вартістю 419 грн., в якому знаходились сім-картки мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_3 , на якій не було коштів, вартістю 50 грн., та мобільного оператора «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_4 , на якій не було коштів, вартістю 50 грн., гаманець, чорного кольору, вартістю 750 грн., в якому знаходились грошові кошти в загальній сумі 2000 грн., а також банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_5 , після чого розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 8647 грн.
Окрім цього, ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року та строк дії якого продовжено на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №757/2022 від 07.11.2022 року з 05.30 год. 21.11.2022 року строком на 90 діб, 07.02.2023 року в період часу з 06.57 год. по 13.15 год., перебуваючи на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові, діючи повторно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, використовуючи викрадений мобільний телефон ОСОБА_5 , змінив пароль до додатку «Приват24» та, отримавши доступ до здійснення операцій із коштами, котрі знаходилися на балансі потерпілого, перевів із рахунку ОСОБА_5 на свій власний рахунок букмекерської контори «Парі Матч», без відома та дозволу потерпілого, грошові кошти у розмірі 1830 грн.,чим заподіяв останньому матеріальну шкоду у вказаному розмірі.
Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою, обмежившись лише допитом обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, та дав суду показання, зазначивши зокрема, що 06.02.2023 року він разом із ОСОБА_5 на пл.Двірцевій у м.Львові розпивали алкогольні напої, після чого, зрозумівши, що потерпілий, сп'янівши, не може реагувати на його дії, з кишені куртки ОСОБА_5 викрав його мобільний телефон, гаманець та банківську картку «ПриватБанк». В подальшому, 07.02.2023 року, отримавши через мобільний телефон потерпілого доступ до додатку «Приват 24», він перевів із рахунку ОСОБА_5 на свій власний рахунок грошові кошти, які використав на власні потреби. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.4 ст.185 КК України є вірна, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного кримінального правопорушення та обставин його вчинення.
Обставиною, що пом?якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим умисно в умовах воєнного стану; особу винного, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих кримінальних правопорушень проти власності (т.1 а.с. 65-66, 72-75), неодружений, непрацює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1, а.с.64), негативних характеризуючих даних з місця проживання відносно нього не встановлено (т.1, а.с.63).
Крім цього суд бере до уваги позицію потерпілого ОСОБА_5 , викладену в поданій на адресу суду заяві від 14.04.2023 року, що жодних матеріальних претензій до ОСОБА_4 він не маєі при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Виходячи з наведеного,беручи до уваги конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, часткове відшкодування завданої шкоди, позицію потерпілого, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, враховуючи положення ст.691 КК України, суд дійшов висновку, щоОСОБА_4 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.4 ст.185 КК України.
Підстав для застосування до ОСОБА_4 ст. 69, 75 КК України суд не вбачає, з огляду на відсутність у справі сукупності обставин, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, і за переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 засуджений 29.03.2023 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк один місяць. Під час даного судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 винний в іншому кримінальному правопорушення, вчиненому ним до постановлення вказаного попереднього вироку.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
За таких обставин, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч.1 ст.70 КК України, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, - шляхом поглинення менш суворого покарання у виді арешту за попереднім вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2023 року більш суворим покарання у виді позбавлення волі за даним вироком.
За наведеного, оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, тому на підставі ч.5 ст.72 КК України, згідно якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті,слід зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі: з 11.04.2023 року - дня його затримання, що вбачається з ухвали слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова (т.1, а.с.158), до дня набрання даним вироком законної сили.
На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, якимзакінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 13.02.2023 року було накладено арешт на речові докази - викрадений у ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C NFC Midnight Gray» 2GB RAM 32GB ROM IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 , в чорному чохлі-книжці, в якому знаходяться сім-картка мобільного оператора «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_4 (матеріали кримінального провадження, т.1, а.с.88), а згідно з ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, тому накладений арешт слід скасувати, а вказане майно повернути потерпілому.
Витрати, пов'язані із залученням експертів, відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені заявлений не був.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 12.04.2023 року, слід залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. 100, 174, 368-371, 373-375 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання у виді арешту, призначеного за попереднім вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 29.03.2023 року, більш суворим покаранням у виді позбавлення волі, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п?ять років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі з 11 квітня 2023 року до дня набрання вироком законної сили.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити до вступу вироку в законну силу.
Скасувати арешт на майно - мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 9C NFC Midnight Gray» 2GB RAM 32GB ROM IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 , в чорному чохлі-книжці, в якому знаходяться сім-картка мобільного оператора «лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_4 , накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 13.02.2023 року, і повернути таке майно ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1