Справа №443/467/23
Провадження №3/443/224/23
іменем України
09 травня 2023 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Кравця А.О., потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який отримує компенсаційну виплату по догляду за перестарілою особою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
21 лютого 2023 року о 12:20 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в під'їзді житлового будинку у АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , а також чинив інші дії, що порушують громадський порядок, а саме розкидав сміття на сходовій клітці в під'їзді житлового будинку.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, повідомивши, що 21.02.2023 року він прийшов до квартири ОСОБА_2 та спитав останню для чого та за що її син ОСОБА_3 у 2014 році його побив, однак він не виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 та не розкидав сміття в під'їзді.
Захисник під час розгляду справи факт просив закрити провадження у справі з підстав, викладених у клопотанні про закриття провадження у справі.
Зокрема клопотання про закриття провадження у справі вмотивоване тим, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі, оскільки за своєю природою не є самостійним доказом, однак інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП не надано. Крім того, з аналізу змісту ст.173 КУпАП слідує, що однією з обов'язкових ознак суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є наявність в діянні правопорушника хуліганського мотиву - явної неповаги до суспільства. Проте в даній ситуації не можливо констатувати факт хуліганського мотиву поведінки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, як і факт образливого чіпляння, або знаходження у момент подій відображених у протоколі інших осіб (перехожих). В матеріалах справи відсутні докази, які були б належними та допустимими, та підтверджували викладені в протоколі дані.
Допитана, як свідок потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала покази про те, що ОСОБА_1 протягом останніх 3 років постійно робить їй збитки, зокрема висипає сміття під двері її квартири. Так, 21.02.2023 року ОСОБА_1 виражався в її сторону нецензурною лайкою
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала покази про те, що ОСОБА_2 являється її свекрухою. 21.02.2023 року ОСОБА_2 зателефонувала їй та поскаржилася на те, що хтось біля її дверей стукає, вигукує нецензурну лайку в її сторону. Після чого вона відразу зайшла в додаток на своєму мобільному телефоні та по камері відеоспостереження впізнала, що це був ОСОБА_1 , а також побачила , що він умисно насипав сміття біля дверей, щось говорив, однак не чула, що саме, так як не було звуку.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілу, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП адміністративним правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП доведеною повністю.
Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:
-протоколом про адміністративні правопорушення: Серія ВАВ №780481 від 10.03.2023 року;
-заявою потерпілої ОСОБА_2 від 23.02.2023 року та поясненнями даними під час розгляду справи;
-письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 10.04.2023 року та поясненнями даними під час розгляду справи;
-письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 09.03.2023 року, згідно яких останній повідомив, що неодноразово в під'їзді будинку де він проживає він бачив, що з'являються різні елементи сміття, особливо біля квартири АДРЕСА_1 . Зі слів сусідів, також на стінах були надписи нецензурного характеру. Особисто він не бачив хто це зробив, зі слів сусідів це був громадянин ОСОБА_6 .
В судове засідання викликався свідок ОСОБА_5 , однак останній в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі.
В даному випадку суд всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази повністю підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, оскільки з досліджених судом доказів встановлено, що останній перебуваючи в громадському місці (під'їзді житлового будинку), виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , а також розкидав сміття, тобто вчиняв дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставиною, що відповідно до ст.34 КУпАП пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення не встановлено.
Обставин, що відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім для ОСОБА_1 є адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі у розмірі 536 грн. 80 коп..
Керуючись ст. ст. 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.І. Сливка