Дата документу 02.05.2023
Справа № 334/3441/23
Провадження № 2-о/334/188/23
02 травня 2023 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря - Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Михайлов Дмитро Олександрович звернувся до Ленінського районного суду міста Запоріжжя із заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополі Запорізької області, Україна.
Заява обґрунтована тим, що 22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 у пологовому будинку м. Мелітополя, ОСОБА_2 народила дитину - доньку ОСОБА_3 .
Факт народження дитини на окупованій території підтверджується медичним свідоцтвом про народження серія № НОМЕР_1 видане ІНФОРМАЦІЯ_1 року «Державною бюджетною установою охорони здоров'я «Мелітопольським обласним пологовим будинком», відповідно до якого ОСОБА_2 в м. Мелітополі ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:45 годині народила дівчинку, вагою 3400 грамів.
Також, окупаційною владою було зареєстровано народження дитини заявників, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 30 березня 2023 року, яка видана Сімферопольським районним відділом РАЦС №2 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 110239910003000368005, де батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Місто Мелітополь є тимчасово окупованим з перших днів повномаштабного вторгнення військ російської федерації на територію України. В даному населеному пункті відсутні будь-які державні установи України, а ті які функціонують підпорядковується окупаційній владі, на яку як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, покладено відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, що передбачено ст.5 ч. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
У зв'язку з тим, що вищевказані документи, видані та отримані в м. Мелітополі зразка російської федерації є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України - відсутня, на даний час, немає можливості зареєструвати народження дитини згідно чинного українського законодавства.
Встановлення факту народження дитини необхідно заявникам для отримання свідоцтва про народження дитини встановленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України дитини та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.
Заявники та їх представник у судове засідання не з'явились, при зверненні до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України просили провести розгляд справи без участі заявників та їх представника.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що розгляд даної справи відповідно до вимог частини 2 статті 317 ЦПК України, здійснюється невідкладно, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявників, їх представника та представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що вимоги заяви обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
В чинному законодавстві відсутні положення, які б визначали якими документами має бути посвідчено факт народження особи на тимчасово окупованій території.
Згідно з пункту 7 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Для встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до статті 293 ЦПК України в порядку окремого провадження судом розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових або майнових прав підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності з частинами 3, 4 статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частинами 1, 3 статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Судом встановлено, що 22 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Заявники є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 у пологовому будинку м. Мелітополя, ОСОБА_2 народила дитину - доньку ОСОБА_3 .
Факт народження дитини на окупованій території підтверджується медичним свідоцтвом про народження серія № НОМЕР_1 видане ІНФОРМАЦІЯ_1 року «Державною бюджетною установою охорони здоров'я «Мелітопольським обласним пологовим будинком», відповідно до якого ОСОБА_2 в м. Мелітополі ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09:45 годині народила дівчинку, вагою 3400 грамів.
Також, окупаційною владою було зареєстровано народження дитини заявників, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 30 березня 2023 року, яка видана Сімферопольським районним відділом РАЦС №2 Департаменту РАЦС Міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 110239910003000368005, де батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до розділу III Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані) станом на 17 червня 2022 року Мелітопольська міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих територій України.
Державна реєстрація народження дитини, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у громадянки України ОСОБА_2 не була проведена на території України, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати свідоцтво про народження дитини державного зразка через те, що органи РАЦС України тимчасово не здійснюють свої функції на території міста Мелітополь Запорізької області.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Звернення в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення необхідне заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини.
Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану українського зразку неможливо, оскільки відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження проводиться на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документів, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультації комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Заявники позбавлені можливості зареєструвати народження дитини, оскільки державні органи на території України не визнають документів наданих «державними органами» на території непідконтрольній Україні.
Згідно з частиною 1 статті 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Оцінюючи надані суду документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви в цій справі та встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, оскільки у заявників відсутня можливість отримати свідоцтво про народження дитини державного зразка.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до частини 4 статті 317, пункт 8 статті 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись статтями: 2, 4, 7, 19, 23, 76-81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт народження дитини ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополі Запорізької області, Україна від батьків: матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України та батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України.
Рішення набирає законної сили в порядку визначеному ст. 273 ЦПК України, та може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Ісаков Д.О.