Справа № 297/1500/23
про арешт майна
05 травня 2023 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12023071060000306 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12023071060000306 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 03.05.2023 року о 18:56 годині на адресу Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, буд. 255, депутат Берегівської міської ради повідомив, що виявив двох осіб ромської народності ймовірно з викраденим кабелем, які наявні в білих двох мішках.
Так, 03.05.2023 року в період часу 19:40 години по 20:24 годину за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, а саме на тротуарній доріжці наявні дві особи ромської народності з двома білими мішками з маркіровкою «Борошно». Даний огляд було проведено слідчим СВ Берегівського РВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено:
- два мішки білого кольору з маркуванням «БОРОШНО», в середині яких знаходиться порізаний на шматки кабель чорного кольору, без маркування, чотирьох жильний, опечатано биркою з підписами учасників події.
04.05.2023 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовим доказом два мішки білого кольору, з маркуванням «БОРОШНО», в середині яких знаходиться порізаний на шматки кабель чорного кольору, без маркування, чотирьох жильний, які опечатано биркою з підписами учасників події.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду такого був повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Як встановлено в ході розгляду клопотання СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023071060000306 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вилучення вказаних речей в ході проведення 03.05.2023 року огляду відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.
У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі мають важливе значення для кримінального провадження, у зв'язку з чим можуть бути використані як докази протиправних дій.
Відповідно до постанови слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 від 04.05.2023 року зазначені речі визнані речовими доказами.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що є необхідність у накладенні арешту на речі, які тимчасово вилучено та визнано речовими доказами, клопотання про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 309, 370, 371, 372, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12023071060000306 від 04.05.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведено огляду місця події 03.05.2023 року в період часу 19:40 години по 20:24 годину за адресою: м. Берегове, вул. Мукачівська, на тротуарній доріжці, де наявні дві особи ромської народності, слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 , а саме:
- два мішки білого кольору з маркуванням «БОРОШНО», в середині яких знаходиться порізаний на шматки кабель чорного кольору, без маркування, чотирьох жильний, опечатано биркою з підписами учасників події, та який зберігається в кімнаті речових доказів Берегівського РВП.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Слідчий суддя Віталій МИХАЙЛИШИН