Провадження № 2/229/1003/2023
ЄУН 219/12953/21
(заочне)
25 квітня 2023 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко Л.В., за участі секретаря Шипілової Г.І., без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
19.11.2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.10.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Бєлявцевою А.В. Договір купівлі-продажу зареєстрований у реєстрі за № 3449. В належній позивачу квартирі зареєстрована ОСОБА_2 , відповідач по справі, яка відповідно до пункту 11 договору купівлі-продажу житлового будинку зобов'язалася знятися з реєстраційного обліку за вказаною адресою протягом двох тижнів з моменту підписання договору купівлі-продажу, тобто до 31.10.2021 року. Житловий будинок звільнений від особистих речей відповідача, однак відповідач з реєстраційного обліку не знявся, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2021 по вказаній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
07.03.2023 справу передано до Дружківського міського суду Донецької області за територіальною підсудністю судових справ Артемівського міськрайонного суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки вона суд не сповістила, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечує.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником будинку, загальною площею 68,1 кв.м., житловою площею 37,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.10.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Бєлявцевою А.В.
Згідно акту про встановлення факту фактичного непроживання, складеного 24.11.2021 року провідним спеціалістом відділу житлово-комунального господарства та благоустрію Світлодарської міської ВЦА, ОСОБА_2 зареєстрована, але дійсно не проживає за аресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформацією, наданої керівником Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області на запит суду від 03.12.2021, за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Світлодарськ, ПДУ 4, зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Глава 23 ЦК України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено у ч. 3 ст. 13 Конституції України, власність зобов'язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому, право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Та обставина, що ОСОБА_2 не знята з реєстрації із даного житлового будинку, перешкоджає позивачу, як власнику будинку, володіти, користуватися та розпоряджатися приміщенням в повному обсязі, що є порушенням його права власності.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Вимогами ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Як зазначено у ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути обмежений у здійсненні цього права.
Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Вище приведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи позивачем були обґрунтовані обставини, на які він посилався як на підставі своїх вимог.
Судом достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірному будинку 2015 року, ним не користується, а тому є всі підстави для усунення перешкод в користуванні житлом шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 229, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 28.04.2023 року.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л. В. Шевченко