Справа № 523/6622/22
Проваждення № 2/510/398/23
(заочне)
27 квітня 2023 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,
за участю: секретаря - Березенко С.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Відповідач ОСОБА_2 , будучи неодноразово належним чином сповіщений, в порядку ст.128 ЦПК України, у призначені судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, заперечень, клопотання про розгляд справи без його участі, до суду не надходило.
Позивач у судові засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, де позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути у його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення,
Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку із цими обставинами та керуючись ч.1ст.280 ЦПК України, суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, на підставі наявних доказів.
Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 10.10.2022р. провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 17.11.2022 року.
Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 25.01.2023р. підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 27.02.2023р.
Суд зазначає, що рішення ухвалюється виключно на доказах, які містяться у справі.
В ході розгляду справи були досліджені наступні докази: копія договору позики від 21.01.2020р.; копія розписки ОСОБА_2 від 21.10.2020р.; письмові пояснення ОСОБА_3 засвідчені в нотаріально порядку, за реєстровано в реєстрі за № 1032.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що 21.10.2020р. в період часу з 09:00 год. до 10:00 год. позивач передав відповідачу - ОСОБА_2 в борг 15 000 доларів США, які він зобов'язався повернути позивачу у строк до 21.12.2021р. у м. Одеса. Факт передачі грошей підтверджується договором позики від 21.10.2020р. та розпискою від 21.10.2020р. Відповідач не повернув позивачу отримані кошти у строк та уникає виконання своїх зобов'язань. Тому, позивач просить стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 15 000 доларів США, що дорівнює 420 000 грн.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначеними родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Судом встановлено, що наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 позикових відносин підтверджується договором позики та розпискою відповідача ОСОБА_4 від 21.10.2020р.
З дослідженої розписки від 21.10.2020р., суд встановив, що ОСОБА_4 , 21.10.2020р. одержав в борг від ОСОБА_1 , а саме грошові кошти в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) доларів США на строк до 21.12.2021р. Розписка та договір позики від 21.10.2020р. має підпис ОСОБА_4 . Зазначена розписка складена від 21.10.2020р., повністю підтверджує як факт отримання ОСОБА_4 коштів за договором позики, так і його зобов'язання повернути ці кошти до 21.12.2021р.
Як вбачається із обставин справи, і це встановлено у судовому засіданні, 21.10.2020 р., у період часу з 09:00 год. до 10:00 год. в м. Одесі, за місцем мешкання позивача, ОСОБА_1 передав у борг відповідачу гроші, у сумі 15 000 доларів США, що підтверджується письмовими доказами: договором, розпискою та нотаріально засвідченими поясненнями позивача. Згідно умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв у борг гроші, у розмірі 15 000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути у строк до 21.12.2020 р. За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються договором позики. У визначений у договорі строк, відповідач не виконав свої зобов'язання, щодо повернення боргу, що підтверджується фактом наявності у позивача договору та розписки. Тобто, відповідач порушив умови, через що є всі законні підстави для задоволення позову.
Згідно з частинами першою та третьою ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що відповідач повністю чи частково виконав свої зобов'язання за вказаним договором позики та повернув повністю або частково кошти саме за цим договором позики.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач не виконав зобов'язання за даним договором, а тому зобов'язаний повернути позивачу борг в сумі 15 000 доларів США, що дорівнює 420 000 грн.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частинами першою та другою ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити всю суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 15 000 доларів США, що дорівнює 420 000 грн. є правомірними і законними, виходять із кредитних договірних зобов'язань, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 4 200 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 279, 354, 355, ЦПК України, ст.ст.202, 610, 611, 625,651, 1047,1046, 1049 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , у якості повернення боргу 420 000 (чотириста двадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 200 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя І.Д. Бошков