Рішення від 21.03.2023 по справі 522/15391/22

Справа № 522/15391/22

Провадження №2-а/522/108/23

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі судового засідання Янчевої К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування постанови серії ЕАР № 6134892 від 07 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 листопада 2022 року інспектором 1 батальйону 8 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Почтар Г.С. було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Позивач зазначає, що відповідачем до Постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 6134892 від 07 листопада 2022 року не надано достатніх, належних, допустимих та достовірних доказів, які підтверджують порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху, адже сам прибор, яким було здійснено фіксування правопорушення експлуатувався працівником поліції в порушення вимог ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» та не належним чином. За таких обставин, позивач вважає вказану постанову незаконною та не обґрунтованою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2022 року провадження по справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 20 грудня 2022 року.

У зв'язку з відсутністю електроенергії у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси судове засідання призначене на 20 грудня 2022 року відкладено на 02 лютого 2023 року.

01 лютого 2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено наступне. Адміністративне правопорушення, вчинене 07 листопада 2022 року позивачем, було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000790, що підтверджується роздруківкою файлу 1667817197_MC000_1107_103317.jmf та відеозаписом з даного пристрою, що і стало причиною зупинки позивача (Відеозапис засвідчений електронним цифровим підписом додається до відзиву). Також, до відзиву додається роздруківка з лазерного вимірювачем швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000790. Окрім того, до відзиву додається відеозапис, засвідчений електронним цифровим підписом, на якому міститься підтвердження наявності дорожнього знаку, який інформує про здійснення фото-відеофіксації порушень Правил дорожнього руху.

У зв'язку з відсутністю електроенергії у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси судове засідання призначене на 02 лютого 2023 року відкладено на 21 березня 2023 року.

У судове засідання 21 березня 2023 року учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 листопада 2022 року о 10 год. 37 хв. в ході виконання службових обов'язків інспектор роти № 8 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Почтар Г.С. було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Так, відповідно до зазначеної постанови транспортний засіб «RENAULT MEGANE» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 , який рухався в межах населеного пункту (м. Одеса) за адресою: м. Одеса, шосе Київське, 16 рухався зі швидкістю 74 км/год. при дозволеній швидкості 50 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 24 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Зазначена подія була зафіксована технічним засобом лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000790.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п. 12.4 ПДР України населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

За ст. 52 ЗУ «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Частиною 1 статті 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Процедуру оформлення працівниками органів і органів (підрозділів) Національної поліції України, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (далі - уповноважений поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.01.2020 року № 13 (далі - Інструкція № 13).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції № 13, уповноважений поліцейський під час опрацювання матеріалів автоматичної фіксації з використанням Системи з'ясовує наступне: 1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках (відеозаписі) в інформаційному файлі; 2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках (відеозаписі) символам, розпізнаним Системою; 3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; 4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із Системи; 5) наявність у Системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув з володіння відповідальної особи внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; 6) наявність та повноту інформації про відповідальну особу зафіксованого транспортного засобу, а в разі фіксації транспортного засобу, зареєстрованого за межами України, - інформації про особу, яка ввезла його на територію України; 7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції № 13, при опрацюванні уповноваженим поліцейським матеріалів автоматичної фіксації та встановлення факту учинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції, цим уповноваженим поліцейським виноситься сформована Системою в автоматизованому режимі адміністративна постанова без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пп. 1 п. 7 розділу ІІ Інструкції № 13, у разі наявності доказів учинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах автоматичної фіксації даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів Системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням цифрового підпису.

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, суд зазначає, що остання прийнята уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої вищенаведеними нормами, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Позивач не заперечує статус власника автомобіля «Toyota» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням якого вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, в силу положень ч. 1 ст. 14-2 КУпАП України ОСОБА_1 , як власник автомобіля «RENAULT MEGANE» номерний знак НОМЕР_1 , є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, буде нести адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000790, відповідний Відеозапис засвідчений електронним цифровим підписом наявний в матеріалах справи.

Так, окрім іншого, в даному відеозаписі міститься підтвердження наявності дорожнього знаку, який інформує про здійснення фото-відеофіксації порушень Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам?яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У зв?язку з чим, електронний документ - відеозапис з приладу TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000790), є документом, який відповідно до ст. 251 КУпАП може містити фактичні дані, встановлені таким документом, а тому є належним доказом у справі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 570/2422/21 від 15.09.2021 року

Зазначений доказ відповідає критеріям належності та допустимості, оскільки одержаний з дотриманням закону та містить інформацію про обставини, які мають значення для справи.

Прилад TruCAM LII 20/20 зафіксував рух автомобіля «RENAULT MEGANE, номерний знак НОМЕР_1 зі швидкістю 74 км/год.

Результатом фіксації порушень правил дорожнього руху лазерним вимірювачем швидкості TruCAM - є файл 1667817197_MC000_1107_103317.jmf

Також, в матеріалах справи міститься роздруківка з лазерного вимірювача швидкості руху транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 TC000790.

На роздруківці файлу міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення позивачем, а саме:

-назва та модель приладу, яким здійснювалось вимірювання;

-прізвище та номер нагрудного жетона інспектора, який здійснював

вимірювання;

-дата та час здійснення правопорушення;

-географічні коорданати місця вчинення правопорушення;

-швидкість руху автомобіля, щодо якого здійснюється вимірювання; дистанція до автомобіля;

-дозволена швидкість на даній ділянці дороги;

-фотофіксація автомобіля в потоці позначеного відміткою «+» вказуючою, який саме об?єкт вимірюється;

-фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку.

Зазначений пристрій (TruCAM LTI 20/20 TC000790) відповідає всім вимогам законодавства та його покази являються належними, допустимими, достовірними доказами з огляду на наступне.

Так, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки.

До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки - «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

На підставі вищевикладеного, 26.12.2018 фірмі LaserTechnology, Inc., яка є виробником TruCAM, було видано Сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR.001 241-18.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 TruCAM був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Процедура проведення державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки з подальшою реєстрацією таких типів вимірювальної техніки в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачею Сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки була передбачена положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-BP. (втратив чинність 01.01.2016 р.) та іншими підзаконними нормативно-правовими актами, які наразі втратили чинність.

Так, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р. № 113/98-BP, (втратив чинність 01.01.2016 р.) засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного виробництва в Україні або для ввезення на територію України партіями, підлягали державним приймальним та контрольним випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю їх відповідності затвердженим типам і обов'язковим вимогам нормативних документів з метрології.

Також відповідно до п. 1.3. «Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки», затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 19.02.2002 N° 100 (втратив чинність 14.06.2016 р.) сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки видавався на підставі позитивних результатів державних приймальних або державних контрольних випробувань засобів вимірювальної техніки іноземним виробникам засобів вимірювальної техніки або їхнім офіційним представникам в Україні (далі - іноземні виробники) - для офіційного підтвердження затвердження типу засобів вимірювальної техніки і можливості їх ввезення на територію України партіями.

Тобто вказана процедура проводилась виключно відносно засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно вироблялися в Україні або ввозити на територію України партіями.

Саме на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, які наразі втратили чинність, і здійснювалися державні приймальні випробування приладу TruCAM з подальшою реєстрацією останнього в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і видачою Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки.

Виходячи з вищевказаних положень, у разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх подальше серійне виробництво або ввезення нових пристроїв на територію України.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки в даному випадку закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу +-2 км/год.

Так, враховуючи похибку встановлену при вимірюванні швидкості даним технічним засобом, позивач все ж рухався з перевищенням швидкості встановленим п. 12.4 ПДР України.

Посилання позивача, що використання приладу TruCAM в ручному режимі суперечить вимогам законодавства, є безпідставним, оскільки лазерний вимірювач відноситься саме до ручних вимірювачів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що підтверджується листом ДІІ «Всеукраїнського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року № 22-38/49, а відтак робиться висновок про відсутність порушень вимог законодавства з боку відповідача щодо застосування приладу TruCam.

Відповідно, інспектор мав право здійснювати фіксацію порушення швидкісного режиму приладом TruCAM тримаючи його в руках.

Таким чином, відсутність фіксації лазерного вимірювача TruCAM, не може виливати на похибку вимірювання приладу, у зв?язку з тим, що лазерний вимірювач TruCAM конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, відповідно утримання в руках приладу не впливає на точність проведеної фіксації.

Відповідно до статті 252 КУпАП та пункту 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови, не повинні сприймалися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Вчиненні органом управління процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та наслідки.

Навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності посадовими особами Департаменту не може бути підставою для скасування постанови у випадку встановлення відповідачем адміністративного правопорушення з боку позивача, факт вчинення якого підтверджується під час розгляду справи.

Вказані позивачем недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по справі № 826/11623/16 та в постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року по справі № 826/15341/15

Аналізуючи докази, надані сторонами по справі, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи знайшло своє повне підтвердження порушення позивачем вимог п.12.4 ПДР України, тому дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови були обґрунтованими і законними і підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1, ст.122 КУпАП немає.

Керуючись ст. 2; 5-6; 8-9; 71-72; 90; 242-246 КАС України, на підставі ст.19 Конституції України, ст. 3; 18; 35, 40 Закону України „Про Національну поліції", ст.ст.122; 251; 252; 268 КУпАП, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 березня 2023 року.

Суддя Свячена Ю.Б.

21.03.23

Попередній документ
110712930
Наступний документ
110712932
Інформація про рішення:
№ рішення: 110712931
№ справи: 522/15391/22
Дата рішення: 21.03.2023
Дата публікації: 10.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Розклад засідань:
20.12.2022 09:40 Приморський районний суд м.Одеси
02.02.2023 12:30 Приморський районний суд м.Одеси
21.03.2023 09:45 Приморський районний суд м.Одеси