Справа № 509/3763/20
09 травня 2023 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
в залі суду смт.Овідіополь розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.109 ч.2 КК України про відвід судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №509/3763/20,-
На розгляді судді Овідіопольського райсуду Одеської області ОСОБА_4 знаходяться матеріали кримінального провадження № 22020160000000060 від 20.05.2020 р. по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 109 ч. 2 КК України, які були розподілені у провадження згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2023 р. після безпідставного, необґрунтованого і немотивованого самовідводу судді Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_5 , в провадженні якого перебували вказані матеріали кримінального провадження.
08.05.2023 р. обвинувачений ОСОБА_3 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_4 з підстав, викладених у письмовій заяві про відвід судді, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75,80 КПК України, вказуючи про недовіру цьому складу суду, який є упередженим та необ'єктивним, а тому у нього виникають сумніви в безсторонності судді.
Дослідивши матеріали кримінального провадження та заяви про відвід судді, суд вважає, що доводи, викладені обвинуваченим про відвід судді ОСОБА_4 в подальшому можуть бути покладені в апеляційну, касаційну скаргу або скаргу до ВРП на протиправні дії судді.
Частина 5 статті 80 КПК України встановлює - відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють и?ого наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка и?ого заявила, повинна викласти відомі і?и? обставини, з якими вона пов'язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні. Безпідставні і немотивовані відводи не повинні розглядатися.
Згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції України та Законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Пунктами 1,2 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону визначено, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до Закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Також, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Відповідно до ст. 6 Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію ратифіковано Законом Украі?ни № 475/97-ВР від17 липня 1997 року) «кожен має право на справедливии? і публічнии? розгляд и?ого справи упродовж розумного строку».
Зі змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського Суду з прав людини з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93).
Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П'єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001 р. - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду 17.09.2019 р. виніс постанову у справі №277/599/15-к, в якій вказав, що безсторонність (неупередженість) суду має визначатися згідно з : суб'єктивним критерієм - при врахуванні особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі; об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Як вказує ВС у мотивувальній частині рішення: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій)».
Таким чином, зважаючи на об'єктивність та повноту судового розгляду безстороннім і неупередженим судом з урахуванням практики ЄСПЛ щодо не порушення права на справедливий суд, закріплену ст. 6 ЄКПЛ, суд вважає необхідним задовільнити відвід судді ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 75-81 КПК України, -
Заяву обвинуваченого за ч. 2 ст. 109 КК України ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 - задовільнити та передати вказані матеріали до канцелярії суду для її повторного автоматичного перерозподілу в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1