Справа № 521/6149/23
Провадження № 2/521/2470/23
10 квітня 2023 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кусяк О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Одеської Нової Біржі про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення розміру часток,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Одеської Нової Біржі про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення розміру часток, в якому вказувала наступне.
Вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , від якого народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
31.07.1997р. між членами Одеської Нової Біржі ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені та на користь неповнолітного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу №797/97 у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4кв.м., житловою площею 30,7кв.м..
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Позивач звернувшись до державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі із заявою про прийняття спадщини, отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2023р., в якій зазначалося, що оскільки у договорі купівлі-продажу нерухомого майна у числі учасників правочину є неповнолітня дитина, то цей договір не відповідає закону по його формі, так як особа, яка не досягла повноліття на момент укладання договору не мала права бути членом біржі. Також у наданому договорі не визначені частки співвласників.
Посилаючись на вищевикладене позивач просила визнати договір купівлі-продажу №797/97 двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4кв.м., житловою площею 30,7кв.м., укладений 31.07.1997р. між членами Одеської Нової Біржі ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені та на користь неповнолітного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 дійсним та визначити розмір частки сумісного майна квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 між ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 такими, що є рівними.
Ухвалою суду від 20.03.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відзив на позов відповідачами не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , від якого народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9)
31.07.1997р. між членами Одеської Нової Біржі ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу №797/97 у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4кв.м., житловою площею 30,7кв.м.. Право власності було зареєстровано у Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації 04.08.1997р. під № 212пр- стор.56, р.№298. (а.с. 18-19)
Однак даний договір нотаріально не посвідчувався, оскільки на час укладення договору, такого обов'язку не було.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, про що свідчить копія свідоцтва про його смерть, виданого 26.11.2021р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), серії НОМЕР_1 , актовий запис №16577. (а.с.10)
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Позивач звернувшись до державного нотаріуса Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі із заявою про прийняття спадщини, отримала постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.02.2023р., в якій зазначалося, що оскільки у договорі купівлі-продажу нерухомого майна у числі учасників правочину є неповнолітня дитина, то цей договір не відповідає закону по його формі, так як особа, яка не досягла повноліття на момент укладання договору не мала права бути членом біржі. Також у наданому договорі не визначені частки співвласників. Державний нотаріус повідомила про необхідність звернення до суду у зв'язку із необхідністю визнання договору купівлі-продажу дійсним та про визначення часток співвласників за договором. (а.с..22)
Згідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
Беручи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам і сторони повністю виконали угоду: продавець отримав кошти, а покупцю було передано нерухоме майно і до неї перейшло право власності на спірну квартиру, яке в установленому порядку було зареєстровано.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 2 ст. 47 ЦК України ЦК УРСР (в ред. 1963 року), яка діяла на час укладення договору, передбачено: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу №797/97 31.07.1997р. ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач, її померлий чоловік та син є добросовісними набувачами вказаної квартири, оскільки придбали її відповідно до діючого законодавства, уклавши договір купівлі-продажу, виконавши усі істотні умови договору, оплативши відповідачу вартість квартири, зареєструвавши її в Одеському міському бюро технічної інвентаризації, але вказаний договір нотаріально посвідчений не був.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
За таких обставин, коли позивач та члени її сім'ї передали гроші за куплену квартиру, а відповідачі передали у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а позивач відповідно їх прийняла, та розпочала користуватися вказаною квартирою, то суд на підставі ст.ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами №15 від 15.05.1998 року Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК(1963р.) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності позивача на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, п.2 ч.1ст. 3 ЦК України та ч.1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.
Згідно ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1,2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно до ч.1,2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками з домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п.12 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними.
Таким чином, позивачу, її чоловіку ОСОБА_6 та сину ОСОБА_2 на праві власності належить по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 кожному.
Враховуючи зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає можливим задовольнити позов в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 16, 220, 316-319, 321, 328, 334, 370, 372, 638 ЦК України, ст.ст. 76-78, 83, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Одеської Нової Біржі про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визначення розміру часток - задовольнити.
Визнати договір № 797/97 купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 31 липня 1997 року на Одеській Новій біржі, за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 купили у ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , квартиру АДРЕСА_1 - дійсним.
Визнати, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1 в рівних частках, тобто по 1/3 частці кожному.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2023 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН