Справа №521/96/23
Номер провадження 3/521/5205/23
28 квітня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КпАП України.
30.11.2022 року, о 22 год. 31 хв. в м. Одесі, по вул. Богдана Хмельницького, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Nissan Micra», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, розширені зіниці. Від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та медичного огляду у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте до судового засідання не з'явився, однак представник ОСОБА_1 - Дукіна Д.С. 18 квітня 2023 року надала до суду заперечення, відповідно до яких вину ОСОБА_1 не визнала та зазначила, що провадження у справі має бути закрито у зв'язку з тим, що інкриміновані ОСОБА_1 дії не підтверджуються належними доказами, обставини, що ставляться у провину ОСОБА_1 є припущенням особи, яка склала оскаржуваний протокол, та останньою порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є неприпустимим. В порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та наведених Інструкції та порядку, працівником поліції не було вручено ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в медичному закладі, що є грубим порушенням наведених нормативно-правових актів.
Також, зазначила, що у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 дій, які становили б склад адміністративного правопорушення, у тому числі результатів фото або кінозйомки, відеозапису тощо.
Оскаржуваний протокол про адміністративне правопорушення у графі «суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин» не містить вказівки, яка б указувала на те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги, передбачені п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначає, що самостійно така ознака, як керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, забарвлення шкіряного покриву обличчя, розширені зіниці) не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як відповідною ознакою, за вказаних обставин, може бути лише відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не відмова від проходження «тесту на Драгер», як відображено на доданому до матеріалів справи відеоматеріалі, або «тесту на визначення стану сп'яніння», як указано в оскаржуваному протоколі. Вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти «тест на Драгер» або «тест на визначення стану сп'яніння», відповідно до ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про Національну поліцію», є не законними, так як обраний поліцейським захід не визначений законом. Працівник поліції не спромігся висловити ОСОБА_1 законну вимогу, а обмежився лише не законною, не зрозумілою та не осмисленою, так як вимагав від останнього вчинити дії, які не передбачені законом, та взагалі відсутній поряд їх проведення. У оскаржуваному протоколі вказано про те, нібито ОСОБА_1 було запропоновано пройти «тест на визначення стану сп'яніння у найближчому медичному закладі», втім, вказане спростовується доданим до матеріалів справи відеозаписом та відсутністю у матеріалах справи відповідного письмового направлення, яке повинно було бути вручене співробітником поліції ОСОБА_1 у встановленому законом порядку або зафіксовано факт відмови від його отримання. Проходження огляду в медичному закладі пропонується не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я. У цьому письмовому направленні має бути вказано конкретний заклад охорони здоров'я, який входить до затвердженого переліку, дані про особу водія, якого направляють, точний час видачі направлення тощо. І лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проведення медичного огляду, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, і в закладі охорони здоров'я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Якщо ж водієві не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП відсутні.
Також, вважає, що, в порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП та наведених Інструкції та порядку, працівником поліції не було вручено ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, в медичному закладі, що є грубим порушенням наведених нормативно-правових актів, тому на підставі викладених обставин просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 28.04.2023р. направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, оскільки його неявка відбулась без поважних причин з урахуванням того, що в судове засідання, останній не надав жодного доказу, який би підтверджував обставини викладені в заяві.
Крім того, на виконання рішення Ради суддів України № 17 від 02.03.2018, яким було викладено в новій редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду, рішення Ради суддів України № 16 від 12.04.2018, наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» у місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.
Розділом XI Положення про автоматизованусистему документообігу суду визначено, що обмін електронними документами між судом, органи системи правосуддя (далі ОСП), фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (далі ЕД).
Для ідентифікації та авторизації в системі Електронний суд необхідно використовувати власний кваліфікований електронний підпис/електронний цифровий підпис (далі КЕП/ЕЦП). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД.
Згідно з положеннямист. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до п. 12, п. 23 ч. 1ЗУ «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Надсилання заяви про відкладення розгляду справи у електронному вигляді на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є належним способом звернення до суду, без електронно-цифрового підпису. Дана обставина унеможливлює ідентифікацію особи, як суб'єкта звернення з вказаною заявою.
Графічне зображення підпису у поданій заяві не слугує належним підтвердженням для встановлення особи, яка подала заяву.
Вказані обставини, за відсутності особистого підпису особи (вданому випадку ЕЦП) є перешкодою для розгляду даної заяви судом.
Крім цього, як видно заява була надіслана від імені ОСОБА_2 , і даних, що заява подавалася від ОСОБА_1 з підписом ЕЦП не має.
У зв'язку з чим, заяву від імені ОСОБА_1 від 28 квітня 2023 року про відкладення розгляду справи, суд не приймає до уваги.
Відповідно до вимог ст. 268 КпАП України неявка правопорушника в судове засідання не перешкоджає розгляду справи в його відсутність, за умови належного сповіщення про час та місце слухання справи, тому суддя дійшов до висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника.
Суддя дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобамиособами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За приписами ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ за N 1452/735 від 09.11.2015, п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п.п. 3, 6 Розділу І, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В ході судового розгляду з наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 089686 від 30.11.2022 року встановлено, що при оформленні адміністративного матеріалу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 дотримано вимог визначених законом та Інструкцією.
Також вина ОСОБА_1 доводиться наданими до матеріалів справи:
- відеозаписом з боді-камери № 470405, 474908, на якому чітко зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (01:36:09 хв.) та відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я (01:36:11хв.).
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Згідно статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції
Досліджений судом відеозапис досить інформативний, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, є послідовним, зафіксований у хронологічній послідовності, містить відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Доводи представника ОСОБА_3 про те, що всупереч Інструкції №1452/735 поліцейським не було видано направлення на проходження обстеження щодо стану сп'яніння, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного обстеження, в такому випадку направлення не складається.
Така ж позиція висловлена Одеським апеляційним судом і закріплена в постанові № 947/21645/21 від 29.10.2021 року.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення з ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, а тому суд приходить до висновку про необхідність притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що матеріали справи в повному обсязі підтверджують факт вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення, особи ОСОБА_1 , ступінь його вини, суд вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Керуючись ст. ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, ст.4 ЗУ «Про судовий збір» -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк - 1 (один) рік.
(Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300 Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код банку(МФО): 899998, Номер рахунку: UA848999980313080149000015001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.
(Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК в Одеській області/Малиновський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA028999980313141206000015757; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір за постановою про накладення адміністративного стягнення, пункт 5).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.Д. Громік