Справа №295/8961/22
Категорія 387
1-кп/295/411/23
08.05.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №62022240020000234 від 10.08.2022 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомира, громадянина України, освіта середня спеціальна, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм ТОВ «Експрес Техбуд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку ст.89 КК України
по обвинуваченню за ч.5 ст.407 КК України
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.
26.02.2022 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, ОСОБА_3 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації.
В подальшому, старшого солдата ОСОБА_3 відповідно до наказу №57 від 26.02.2022 командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду водія 2 мінометного взводу мінометної батареї 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.
14.03.2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №133/2022, який затверджено Законом України від 18.02.2022 №2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб.
18.04.2022 Указом Президента України №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 21.04.2022 №7300, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год 25.04.2022 строком на 30 діб.
17.05.2022 Указом Президента України №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 22.05.2022 №2263-ІУ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 25.05.2022 строком на 90 діб.
12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 23.08.2022 строком на 90 діб.
У відповідності до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Демобілізація - комплекс заходів спрямованих, крім іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України на організацію і штати мирного часу.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» рішення про демобілізацію приймає Президент України.
Тобто, воєнний стан в України введено із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб Указом Президента України №64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який станом на 23.06.2022 припинено або скасовано не було.
Старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем призваним за мобілізацією, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття, розподіляти час у військовій частині протягом доби і протягом тижня згідно з розпорядком дня, встановленого командиром (начальником).
Відповідно до вимог ст.ст.3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Однак, старший солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 23 червня 2022 року о 08 год. 00 хв. не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків до 12 вересня 2022 року, коли самостійно з'явився до другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, чим закінчив вчинення злочину.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 обов'язки військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами військової частини правоохоронні органи або органи державної влади про свою належність до військової служби, про вчинене ним нез'явлення вчасно на службу до військової частини та його причини не повідомив та проводив час на власний розсуд, не пов'язаний із виконання військових обов'язків.
Своїми умисними діями, які виразилися у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненими в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю за обставин викладених в обвинуваченні, пояснив, що 26.02.2022 після мобілізації був зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , захищав Київ на Макарівському напрямку. Після звільнення Київської області від окупантів, повернувся в частину, перебував на полігоні. В зв'язку з отриманою травмою плеча звертався за медичною допомогою до військового шпиталю в Житомирі, проходив стаціонарне лікування в районній лікарні. Після лікування телефонував фельдшеру частини, щоб забрав його з лікувального закладу. Коли приїхав в частину дізнався, що товаришів з якими разом проходив службу, направили в іншу бригаду. Так як військовий квиток був при ньому під час проходження лікування, тому не був включений до списків іншої бригади. Просив, щоб його також направили служити разом з товаришами, однак прохання не задовольнили. Тому 23.06.2022 в частину не з'явився, а поїхав додому в с.Глибочиця, де проживав разом із матір'ю, допомагав по господарству, так як батько проходить службу в ЗСУ, займався вихованням сина, який проживає з ним. Лише у вересні 2022 самостійно з'явився до слідчого ДБР. У вчиненому розкаюється.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, не оспорює їх, його позиція є добровільною, а тому суд відповідно до ст.349КПК України за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз'яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст.65КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 як особа характеризується посередньо по місцю служби, позитивно за місцем роботи, має на утриманні малолітнього сина, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, дає критичну оцінку своїм діям, а тому приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим, звільнивши на підставі ст.75КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків.
Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Керуючись ст.ст.371,373,374КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_1