Справа №296/3683/22
Категорія 59
2/295/937/23
10.04.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
секретаря с/з - Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської територіальної громади в особі Житомирської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що являється рідною сестрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, в тому числі і на гараж № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Прогрес», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на праві власності. За словами позивача, про наявність спадкового майна їй стало відомо на початку лютого 2022 року від цивільної дружини ОСОБА_5 . При зверненні до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А. із заявою щодо здійснення права на спадкування після смерті брата позивачу було відмовлено в оформленні такого права, оскільки пропущено передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини. Позивач вважає, що нею був пропущений вказаний строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки про наявність гаража дізналася тільки в лютому 2022 року. На підставі викладеного у позовній заяві, ОСОБА_1 просить визначити додатковий строк терміном у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 брата ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. від 04.07.2022 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 28.07.2022 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача - адвокат Колупаєв В.В. подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Житомирської міської територіальної громади в особі Житомирської міської ради в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, від представника ОСОБА_3 - адвоката Лалаян В.М. надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
З наявних у матеріалах справи копій посвідок про народження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб слідує, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_5 .
На момент відкриття спадщини ОСОБА_5 являвся власником гаражу № НОМЕР_1 у гаражному кооперативі «Прогрес», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 14.08.2008 №596.
Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Брох А.А. №70/02-31 від 23.02.2022 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою та для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі №539/4424/20 (провадження №61-14149св21) суд дійшов висновку про те, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
На переконання суду, наведені позивачем обставини є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у три місяці.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 211, 247, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Житомирська міська територіальна громада в особі Житомирської міської ради, адреса: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2.
Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя