27 серпня 2010 року Тростянецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Капуша С.І.,
при секретарі Денисюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними, зазначивши, що являється дитиною війни, перебуває на обліку у відповідача та одержує пенсію, однак відповідач не в повному обсязі реалізує його право на щомісячну грошову надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в силу чого, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії з 01.01.2006 року по 31.07.2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також зобов'язати відповідача і в послідуючому обраховувати відповідну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку згідно ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але подав до суду письмове заперечення, в якому просив справу розглянути у його відсутність, в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вказані правовідносини регулюються:
- ст. 256, 257 ЦК України щодо позовної давності - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
- ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.), за якою позивач має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком;
- ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано неконституційними;
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції згідно з яким положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними;
- ст.ст. 3, 8, ч. 2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до яких утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, при цьому, в Україні визнається та діє принцип верховенства права, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;
- п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року, з огляду на який, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії, судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
- п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 р. «Про незалежність судової влади», згідно з яким не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод;
- Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»;
- Практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ ( mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності), Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office);
Достовірно доведено, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи «діти війни» і має право на соціальні пільги згідно Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, зокрема, на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, відповідачем таке підвищення позивачу з 01.01.2008 року виплачувалось в розмірі 49,80 грн.., що вказує на невідповідність розміру відповідної надбавки вимогам чинного законодавства.
Однак, позивачем не враховано, що норма ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” піддавалась змінам, а саме: дію згаданої статті зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV, в послідуючому - відновлено згідно із Законом України від 19.01.2006 р. N 3367-IV , Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V дію відповідної статі на 2007 рік - призупинено, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 - зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) , згодом, Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI був змінений текст статті, зміни щодо якого Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 визнані неконституційними та втратили чинність.
Враховуючи вимоги ст. ст. 256, 257 ЦК України щодо позовної давності - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, беручи до уваги єдиний належний та допустимий доказ - довідка № 21 від 02.07.2010 року, видана Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі, яка чітко фіксує дату, коли позивачу стало відомо, що його права порушені, суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 02.07.2007 року, при цьому враховуючи зміни до тексту ст. 6 згаданого Закону, вимоги позивача в період з 02.07.2007 року по 09.07.2007 року є безпідставними, а право позивача щодо перерахунку та виплати грошової надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, передбаченої ст. 6 Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підлягає відновленню з 09.07.2007 року по 16.08.2010 року в період дії відповідного тексту статті 6 згаданого Закону, враховуючи, при цьому, що відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла з 01.01.2007 р. по 09.07.2007 р., та з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р.
Посилання відповідача в своєму заперечені на відсутність коштів виділених з Державного бюджету України на відповідні виплати не виправдовує дій відповідача та не знімає з нього відповідальності, так як, ним не було здійснено жодних дій, насамперед, щодо нарахування відповідної добавки до пенсії, а залучення коштів з Державного бюджету України є похідним процесом, наслідком нарахування згаданої надбавки, шляхом формування Бюджету Пенсійного Фонду України з метою здійснення виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, так як, згідно п.п. 3, 4, 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. N 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України» основними завданнями Пенсійного фонду України є: забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах щодо забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.
Суд звертає увагу, що дані правовідносини основані на принципі юридичної визначеності.
Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання грошової допомоги особам, які наділені статусом «діти війни», така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки.
При прийняті рішення, суд керується практикою Європейського суду з прав людини, як джерелом національного права, зокрема, справа "Кечко проти України", "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ ( mutatis mutandis), справа Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office; справа про принцип юридичної визначеності). Про першу, зокрема, зазначено у листі Верховного суду України від 07.2006 року № 1-5/400. Зазначеним листом Верховний суд України акцентує увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Таким чином, враховуючи, що держава, при прийняті Закону України "Про соціальний захист дітей війни", наділила позивача правом на одержання відповідної надбавки до пенсії, чітко визначаючи розмір доплати, що не потребує спеціальних роз'яснень, взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії, а навпаки, проявили бездіяльність щодо нарахування позивачу доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", а в послідуючому не виплатили згаданої надбавки в силу неналежного формування необхідного розміру бюджету Пенсійного Фонду України шляхом подання звіту про необхідність залучення відповідних асигнувань, враховуючи зміни ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», беручи до уваги практику Європейского суду з прав людини, дії чи бездіяльність відповідача в період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 16.08.2010 р. - визнається судом незаконними.
Висновки суду, підтверджуються також слідуючими доказами:
- копією паспорта серії НОМЕР_1, з якого видно, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8);
- копією довідки НОМЕР_2 від 27.11.2006 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту Тростянецької РДА, про те, що позивач має право користуватися пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"(а.с.7);
- довідкою № 21 від 02.07.2010 року, виданою Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі, в якій зазначається, що позивачу здійснювалась доплата до пенсії як дитині війни з 01.01.2008 року в розмірі 49,80 грн., яка достеменно вказує дату, з якої позивачу стало відомо про порушене його право на одержання вищевказаної доплати в розмірах передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". (а.с. 11).
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача: судовий збір в сумі 3,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 213, 214, 215, 256 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі незаконною в частині ненарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі, встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 16.08.2010 р..
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 16.08.2010 р. з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 3грн. 40 коп. сплаченого державного мита та 37 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя/підпис/
Згідно оригіналу.
Голова Тростянецького районного суду С.І.Капуш
Рішення набрало законної сили 07.09.2010 року
Голова Тростянецького районного суду С.І.Капуш